Сьогодні для учнів загальноосвітніх закладів святом Останнього дзвоника завершився навчальний рік. Шкільні подвір’я буквально розквітли від святкового вбрання, букетів та посмішок. На урочистих лінійках відзначили учнів, які найстаранніше здобували знання, досягли нових вершин у спорті, творчості чи громадському житті. Лунали промови і напутні слова педагогів, батьків, гостей. Найменші школярики раділи, що нарешті розпочинаються довгоочікувані канікули. Трохи старші ділилися планами на літо. Десятикласники якось враз посерйознішали, мабуть, усвідомивши, що треба врешті визначатися, ким прагнуть стати, бо всього через рік їм теж доведеться стояти ось тут, у центрі, і бути головними на святі. А випускники, збентежено вловлюючи погляди усіх присутніх, водночас раділи й сумували, посміхались і ронили непрохані сльози, розуміючи, що всього за кілька днів, після випускного вальсу, залишать свої школи, улюблених вчителів, однокласників уже назав­жди, узявши старт у самостійне життя.


Але цьогоріч у кожній школі маленькі та юні громадяни по-особливому щиро і трепетно, виструнчившись і приклавши руки до сердець, співали гімн нашої держави, по-особливому зворушливо читали патріотичні вірші і промовляли слово “Україна”. Адже й вони стривожені подіями на Сході країни, вони теж прагнуть щастя для своєї Батьківщини, вони теж чекають батьків, братів, земляків додому живими і неушкодженими, з перемогою, і, як можуть, сприяють цьому самі.
А ще не менше від одинадцятикласників хвилювалися їх класні керівники, адже для них ці вже юнаки та юнки стали рідними. Бо стільки пройдено й пережито разом. Бо вони, часом, знають про дітей більше, ніж мами і тати. Бо відпускають у доросле життя в непростий, тривожний час...
Найтепліші побажання, сподіваючись, що долі дітей складуться якнайкраще, своєму першому випуску сьогодні адресувала і вчитель Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 Надія Олександрівна Ольшевська. Ось що розповіла вона про вихованців:
- 11-й клас... Завершено навчання, залишається позаду школа з уроками, перервами, вчителями, молодшими учнями. Ніби і радісно, але, водночас, і тужливо. Мало хто з попередніх випускників зможе похвалитись таким насиченим життям в останній шкільний рік. Нинішні - 2015 року - запам’ятаються школі назавжди своїм завзяттям, духом патріотизму, невтомністю і працелюбністю. Адже для них не було різниці, яка погода, – дощ, сніг чи спека, не було різниці, день це, чи ніч - вони намагалися бути присутніми на всіх місцевих подіях. Їм, таким ще юним, не байдужа доля нашого міста і всієї України.
Мої одинадцятикласниці прибирали наліпки на парканах, впорядковували могили загиблих воїнів ОУН УПА, першими в місті пофарбували міст у кольори нашого прапора, з великим завзяттям розмальовували вагончик-криївку для земляків, які захищають нашу державу на Сході. Саме думки про нелегкі будні солдатів в умовах військових дій спонукали дівчат долучитися до плетіння маскувальної сітки на техніку, до збору і пакування допомоги воїнам, коли доводилось працювати на складі до пізнього вечора. Вони відвідували поранених у госпіталі, щоб підтримати в них віру у доброту і людяність.
А скільки виготовлено і підписано листівок на передову! Скільки разів ми з трепетом у серцях виходили зустрічати і проводжати наших героїв! Та були й гіркі сльози, коли надходили сумні звістки, коли зустрічали воїнів-земляків, аби провести в останню путь.
Ці діти добре усвідомлюють що таке патріотизм. Вони - наше майбутнє, наша гордість. Прийшла пора нам, вчителям, відпускати їх зі школи, а їм - з гідністю сміливо починати своє доросле життя. Але обов’язково продовжуючи справи для створення нової України, де в кожного учня буде стільки ж патріо­тизму, завзяття і невтомності, як у них.
...Дійсно, сьогодні нас єднає одна надія - на те, що в Україну повернеться мир, і одне прагнення - зробити усе можливе, аби вона стала процвітаючою передовою країною світу. Дивлячись на здобутки і старання юних українців, віриться, що потенціал для цього у нас є. Тож усім, хто нині на старті у доросле життя, хочеться щиро побажати, щоб мрії їх здійснились, а долі були світлими, і обов’язково - під мирним небом!
Ольга ЯКУБЧИК.


Цьогоріч у загальноосвітніх навчальних закладах Здолбунівщини навчання у 9-х класах завершують 595 учнів, з них 33 отримають свідоцтва про базову загальну середню освіту з відзнакою.
У нашому районі 372 випускники 11-х класів, серед яких 19 на випускних вечорах буде вручено золоті медалі, а 8 - срібні.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити