Василина Миколаївна ПРИСТУПА.

Василина Миколаївна ПРИСТУПА.

Ця розповідь про Василину Миколаївну Приступу - жінку-матір, жінку-берегиню, жінку-трудівницю, дитинство якої припало на тяжкі воєнні та повоєнні роки.
Народилася вона у селі Здовбиця в працьовитій селянській родині. Батько її був порядним сім’янином, умілим господарем. Мама - доб­рою, щирою людиною, опікувалась дітьми, а їх у родині підростало п’ятеро.
Та усталене мирне буття селян перервала війна. Дітям війни довелося зазнати холоду і голоду, важкої, зовсім недитячої, праці. Василина Миколаївна розповідає, що ешелони з опухлими від голоду людьми, яким дозволяли збирати колоски на полях, запам’ятала назавжди.


Коли у 1946 році помер її батько, як найстарша з дітей, семирічна Василина стала в сім’ї розрадою. Казала мамі: «З голоду не помремо, я теж піду збирати колоски».
Мали багато поля, та допомоги чекати не було від кого. Працювали дуже важко. Хто мав корову, мусив здати норму сметани й масла, здавали і яйця. Дівчинка сама носила усе це у Здолбунів.
Збіг час. Василина прийшла працювати в хату-читальню села Лідаво. Там і зустріла свою другу половинку. З чоловіком Йосипом жили на квартирі, потім звели хату. На свої тендітні плечі жінка брала і велике господарство (тримали свиней, корів, бичків, овець, курей, гусей), і виховання дітей, і роботу. Коли віддали приміщення пана Триля під клуб, де була й бібліотека, робила ремонт. Їздила за вапном, лісоматеріалами сама.
Василина Миколаївна Приступа пропрацювала у біб­ліотеці з 1954-го до 1993 року. Вона і зараз завжди серед людей, в курсі всіх новин, завдяки тому, що прочитала безліч книг, може підтримати бесіду на будь-яку тему. Робити теж вміє усе, може, як кажуть, і тісто замісити, і отаву скосити. А ще в’яже, плете з очерету, вирощує квіти.
Разом з чоловіком вони не тільки побудували дім, а й висадили великий сад, виховали хороших дітей. Тож нині жінка пишається внуками й пра­внуками.
Василину Миколаївну за її працьовитість, невтомність, щире і відкрите для людей серце поважають односельці. Тож хочу побажати, аби Бог ще на багато років благословив цю жінку міцним здоров’ям, родинними злагодою і теп­лом.
Алла ДАЛАБОЖАК,
бібліотекар
Гільчанської ПШБ.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити