Київ. 2015 р. Здолбунівчани з побратимами-майданівцями.

З часу трагічних подій на Майдані минув уже рік. Ми довіку пам’ятатимемо про звитягу наших загиблих героїв, з якими тоді разом долали холод та стояли на Майдані дні і ночі. Тому 20 лютого, у річницю найкривавіших подій Революції Гідності, ми разом із земляками-однодумцями вирушили до Києва, щоб вшанувати пам’ять полеглих майданівців. Збираючись у дорогу, взяли з собою прапор, під яким були в центрі столиці у найбуремніші часи. Саме завдяки державному стягу з надписом «Здолбунів, Здовбиця» цього разу нас знайшли побратими з 35-ї сотні Самооборони Майдану. Приємно було поспілкуватися з однодумцями, з якими не бачилися вже цілий рік.
Згадували недавнє минуле і під час перегляду фотовиставки на Майдані. Згодом зайшли до Українського Дому, де також демонструвалися історичні світлини. У тому ж приміщенні діяла книжкова виставка, на якій нам поталанило поспілкуватися зі справжньою легендою, Героєм України Левком Лук’яненком.


Протягом дня ми побували на тих місцях, де рік тому вирували криваві події. Згадували, мовчки вклонялися пам’яті майданівців. Піднялися й вулицею Героїв Небесної сотні до так званої Львівської Брами - місця, де колись чергувала наша тридцять п’ята сотня. Ще одне пам’ятне місце для здолбунівчан – те, де стояв наш намет, до якого й з’їжджалися щоразу земляки, котрі днювали й ночували на Майдані. До речі, протягом усього дня ми не зустріли у центрі Києва жодного політика, але це тільки додавало щирості тому, що там відбувалося.
Усі офіційні заходи було заплановано на вечірній час. Кияни та гості сходилися на Майдан Незалежності ближче до 18.00. Впадали в око безпрецедентні заходи безпеки: центр столиці охороняла величезна кількість правоохоронців, а до місця виступу президента можна було потрапити тільки крізь металодетектор. На Майдані з лампадок виклали зображення тризуба та гасло «Слава Україні! Героям слава!». З настанням темряви усі лампадки запалали. Чекаючи початку офіційної частини, Майдан співав патріотичних пісень, тож відчуття єдності не полишало ні на мить. Виступ президента був щирим та зворушливим. Віддавши шану пам’яті героїв, Петро Порошенко разом з сином одного з лицарів Небесної сотні запалили Промені Гідності – великі прожектори на кожному з місць загибелі наших героїв. Промені били потужним світлом просто у небо, символізуючи нескінченність пам’яті про тих безстрашних людей, які дивляться зараз на нас згори. Завершило величний вечір симфонічне виконання «Реквієму» Моцарта та трен «Плине кача» від «Пікардійської терції». Кожен, хто зворушено слухав ці сповнені трагізму мелодії, вкотре усвідомлював, що саме завдяки нашій Небесній сотні ми зуміли перемогти у цій великій революції.
Олександр КОТЮБІН.

Додати коментар

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації. Коментатори які допускатимуть у своїх коментарях грубощі щодо інших учасників дискусії та наклепи (поширення завідомо неправдивдивої інформації, яка порочить іншу особу) - можуть бути забанені адміністратором. Якщо ви вважаєте, що якась інформація не відповідає дійсності і маєте на те суттєві підстави - напишіть нам info@newlife.rv.ua і адміністратор розгляне ваш лист у найкоротший термін.
Коментарі неавторизованих користувачів друкуються тільки за попередньої модерації.


Захисний код
Оновити