Така вже сумна дійсність, що все, чим живе людина, залишається позаду, а попереду – старість, нерідко самотня, до якої додаються бідність та хвороби.
На жаль, бездуховність, яка панувала тривалий час, прищепила людям черствість і байдужість до чужого горя, до людей старих і немічних, інвалідів. Хоча кожен розуміє, що всіх нас чекає старість. Буде вона убогою чи благополучною – залежить не лише від держави, а й від позиції кожного з нас.
З 1 вересня по 1 жовтня в Україні проходить акція “Милосердя”, яка присвячена Міжнародному дню людей похилого віку. Як відзначив наш співвітчизник В. Даль, милосердя – це сердечність, співчуття, любов до ближнього, готовність робити добро кожному.
Відродження милосердя в нашій державі – вимога сьогоднішнього нелегкого часу. В нашому районі налічується майже 17 тисяч громадян похилого віку, з яких більше тисячі проживають самотньо, значна частина таких людей не можуть самостійно пересуватися чи пересуваються лише по кімнаті. Саме їм найбільше потрібна допомога.
У першому півріччі ц. р. патронажні медсестри районної організації Товариства Червоного Хреста України надали стаціонарну допомогу вдома 454 хронічно хворим одиноким престарілим.
Медичні сестри служби милосердя надають допомогу органам охорони здоров’я в медичному обслуговуванні і догляді за самотніми хворими похилого віку, які потребують ліжкового режиму, але не госпіталізовані.
У всі часи існування цивілізації допомога людям, які проживають за межею бідності, завжди була ознакою найбільшої людяності, культури, символом християнської моралі. Важко в наш час бути старим та немічним, та, мабуть, не легше опікуватися хворими і нужденними людьми похилого віку. Однак, червонохрестівці не цураються будь-якої роботи, бо добре розуміють, наскільки потрібна немічним і безпорадним їхня благородна і водночас складна праця.
За програмою “Надання допомоги самотнім людям похилого віку, інвалідам” у І півріччі ц. р. було надано матеріальну допомогу 243 особам на суму 2758 грн. І така допомога вкрай необхідна деяким людям похилого віку. Посудіть самі, як прожити пенсіонеру, який отримує мінімальну пенсію 544 грн.?
Тому хочу згадати сьогодні людей благородних і шляхетних, які протягом багатьох років надають грошову допомогу нашій благодійній організації. Це, в першу чергу, педагогічні і учнівські колективи загальноосвітніх шкіл району (нач. відділу освіти В. М. Бондарчук ), працівники дошкільних дитячих закладів, адвокат
В. С. Януль, колектив МП “Квант” (директор І. Д. Люльчак), працівники і учні професійного ліцею залізничного транспорту (директор Р. І. Шевчук), приватні підприємці І. Г. Новак, О. Г. Вітрик. Впродовж останніх п’яти років надають грошову допомогу профспілкові організації ВАТ “Волинь-Цемент” (голова
Є. С. Мельник), вагонного депо (М. С. Помазенко),
ШЧ-3 (М. П. Нагорний), локомотивного депо (В. І. Промінський). Не залишаються осторонь доброї справи і колективи банків “Аваль” (керівник А. В. Дольний), “Фінанси та кредит” (І. Б. Жовтанюк), “Приватбанк”
(В. К. Грицак), “Надра Банк” (Л. К. Кофлюк), Ощадного банку (Я. Є. Бараболя). На превеликий жаль, працівники банку “Форум” (керуюча О. І. Гусак) відмовились нам допомогти. А от люди похилого віку вносять кошти зі своєї скромної пенсії на доброчинну діяльність. Так, Т. П. Савіцька цього року внесла 50 грн., Н. С. Гдмитрук, В. В. Шекашкіна,
Г. Ю. Матвійчук, Є. В. Бурдіна, К. Ф. Копікова, М. О. Василевська внесли по 10-20 гривень. Від імені президії правління щиро дякую і низько схиляю голову за їх доброту.
Загалом, захищаючи права та інтереси найуразливіших верств населення, районна організація Товариства Червоного Хреста України сподівається на розуміння та підтримку голови РДА, районної та міської рад, всіх громадян нашого району.
Творімо милосердя разом!
Володимир БОРОДІЙ,
голова районної організації Товариства Червоного
Хреста України.

Comments are now closed for this entry