Війна, яка триває на Сході України, без перебільшення, має стосуватися кожного. Адже не може так бути, що в одній частині країни постійно гинуть люди, а в іншій на честь свят чи ювілеїв гримлять феєрверки. Кожен має чітко усвідомлювати, що Путін дійде рівно туди, куди ми дамо йому дійти. І в тому, що сьогодні не чути вибухів десь під Здолбуновом, заслуга наших військових, які, незважаючи на стан нинішнього забезпечення армії, мужньо несуть службу, щодня ризикуючи власним життям. У зоні АТО перебуває близько 100 наших земляків зі Здолбунівщини. Вони служать у складі Рівненського батальйону “Горинь”, інших БТО, добровольчих спецбатальйонів, зокрема “Азова”. Є поранені, маємо загиблого.
Вашій увазі - коротке інтерв’ю з бійцем “Азова”, який вирішив не сидіти вдома і не дивитися, чим це все закінчиться, а добровольцем пішов захищати рідну землю від окупантів. Його ім’я, на прохання самого ж співрозмовника, не вказуємо.

- Чому вирішив піти добровольцем і чи не жалкуєш про це?
- Упродовж багатьох років незалежності України ми гарно навчилися шанувати тих, хто у різні періоди історії нашої держави захищав її від ворогів. Пам’ятники, названі вулиці, полум’яні промови, у яких часто лунали слова про необхідність любити Україну так, щоб у критичний момент не боятися за неї загинути. Я не скажу, щоб мене ці промови дратували, але часто, слухаючи наших патріотів, я розумів, що в “час ікс” ні вони, ні їхні діти не візьмуть до рук зброї. Не хочу бути подіб­ним до таких людей: сидіти вдома перед телевізором і радити, як потрібно воювати, що потрібно ввести військовий стан, а не вести АТО, критикувати усіх тих, хто за роки незалежності знищував українську армію тощо. Хочеш прогнати ворога зі свого дому - бери в руки зброю та ходи до нас.


Останньою ж краплею, яка змусила перестати мене вагатися, чи варто, була розмова з одним моїм родичем - росіянином. Я не можу його назвати палким прихильником Путіна чи українофобом. Його позиція - моя хата скраю, аби лиш мене це не чіпало. Так от, я ненавиджу таку позицію. Адже виходить - нехай ми навіть і бомбу скинемо на голову братові і його дітям, аби у нас усе було добре. Після того, що відбувається зараз, нехай москвини назавжди забудуть Україну і знають, що тут у них тільки вороги, які їх ненавидять. Росіянин-брат - це той, хто зараз воює на боці України, або створює рух опору у самій Росії... А стосовно того, чи не жалкую... Справа в тім, що у мене сезонний бізнес. Робота, якою я займаюся, можлива лише в теплу пору року. Тому жалкую, звичайно, що замість того, щоб заробити щось для своєї сім’ї, по суті, втрачаю сезон. Але ж головне - це не втратити країну.
- Де ви зараз перебуваєте і чим займаєтесь?
- Наш спецбатальйон “Азов” зараз перебуває в селищі Урзуф, між Бердянськом та Маріуполем. Тут ще 26 травня наші взяли штурмом перевалочну базу терористів та російських бойовиків, облаштовану на дачі Олександра Януковича. Оскільки ми не маємо важкого озброєння, то в основному несемо патрульно-постову службу, патрулюємо берегову лінію. Досвідченіші групи вирушають на виїзди. От, зокрема, кілька днів тому терористи прорвали один наш блок-пост, наші туди виїхали, щоправда, ті встигли втекти.
- Як щодо забезпечення?
- На війні головне - це зброя, і вона у нас є. Маю також кевларову каску. А от бронежилетом поки що не забезпечений, проте командування обіцяє найближчим часом цю проблему вирішити. Їжі вистачає. Та й зі Здолбунова передачі йдуть, за що хочу подякувати Здолбунівській сотні самооборони та усім, хто допомагає.
- Коли плануєш додому?
- Скоро має бути ротація, то, можливо, на певний час приїду додому. Але потім, за потреби, знову повернусь сюди. Війна для мене закінчиться тоді, коли чобіт окупанта перестане топтати нашу рідну землю.
Розмову вів Сергій КОНДРАЧУК.

Довідка.

Батальйон «Азов» - спецбатальйон МВС України, який базується у Маріуполі Донецької області (тимчасово базується у Бердянську Запорізької області). Задіяний в Антитерористичній операції на півдні Донецької області, переважно в межах Приазов’я.
Батальйон створений 4 травня 2014 року на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України про формування спеціальних підрозділів міліції з охорони громадського порядку з залученням до них цивільних осіб та людей, які мають досвід військової служби. На озброєнні “Азова” перебуває стрілецька зброя, зокрема, автомати АКС-74, снайперські гвинтівки СВД та кулемети ПКМ. За словами заступника командира батальйону Ярослава Гончара, свою діяльність підрозділ розпочав ще у квітні ц. р., коли його залучали до різного роду розвідувальних операцій. Однак, безпосередню участь у бойових діях батальйон розпочав на початку травня 2014 року під час кількох невеликих боїв з диверсійними групами на околицях Маріуполя.

Comments are now closed for this entry