За часів Ромео та Джульєтти заміж виходили років десь у 14, і Шекспір без докорів сумління називає маму закоханої дівчинки «поважною матроною». А «матроні» не виповнилося ще й 30… У XIX столітті заміж треба було вийти до 20, через сто років - до 25. На початку нинішнього століття народити першу дитину в 40 не соромно, а почесно. Принаймні, це доволі успішно підтверджує досвід «зірок»...
То коли ж остаточно пора?

Перегляньмо аргументи
Заміж у 18 років. Активи: встигла погуляти на випуск­ному; можливо, не встигла на практиці дізнатися, що таке аборт, а це сприяє суто жіночому здоров’ю. Пасиви: освіта - немає, зарплата - теж, «окрема житлова площа» - на дивані у прохідній кімнаті; вища освіта - у зоні недосяжної мрії.
Найімовірніший прогноз на майбутнє: тихе жіноче щастя в ролі вічної домогосподарки. Або швидке розлучення та спроби почати усе з нуля. Обтяжлива обставина - діти, до народження яких закохана пара була готова лише фізіологічно. Утім, можливі й винятки…


25 років. Активи: закінчилося фізіологічне дозрівання організму; здобуто освіту та перший досвід трудової діяльності; банки погоджуються взяти до розгляду документи про кредитування житла; на зміну гормональним бурям і мріям про «принців на білому коні» приходить знання власного тіла та здатність відрізняти холерика від меланхоліка, а також перші навички вміння порозумітися з обома. Пасиви: дуже важко змусити себе зупинитися на другому щаблі кар’єрних сходів; думка про те, що пологи позбавляють жінку самостійно зароблених грошей, уже лякає; неодружених чоловіків на обрії значно поменшало; реклама антицелюлітних кремів і профілактика перших зморшок зненацька привернули увагу, і виникла підозра, що потенційні женихи про це теж знають…
Думка психологів: 25 для жінки - та межа, за якою особ­ливе, усвідомлене, щастя, шлях до якого через об’єктивні причини може виявитися дуже нелегким. Тому свідомо перетинати цю межу без обручки на пальці наважуються лише сильні і впевнені в собі жінки. Таких небагато. Статистичні дані про щастя в шлюбі, укладеному у віці до 25 років, свідчать про «золоту середину» - 50 на 50 - або щасливі, або розлучаються.
«Пізні шлюби», або Якщо вже за 30. Активи: матеріальна незалежність; чітке усвідомлення своїх очікувань; наявність здорового сексуального досвіду. Пасиви: вільних чоловіків вельми мало, скорочується і кількість місць, де з ними можна познайомитися; власна зовнішність потребує дедалі більше уваги; виникає страх складних пологів.
Думка психолога: шлюби, укладені після 30, - найстійкіші. Це значною мірою забезпечується фінансовою стабільністю. Ще один величезний плюс: більшість чоловіків саме цього віку готові взяти на себе обов’язки батька, причому охоче. Плюс і в тому, що дитина, народжена після 30 років, завжди бажана.
Але, зауважують медики, якщо Ви свідомо плануєте заміжжя та пологи після 30, приділяйте своєму здоров’ю максимум уваги. Бо кожна яйцеклітина жінки «накопичує» в собі інформацію про усі стреси, кожну викурену сигарету, перенесену хворобу тощо.

Comments are now closed for this entry