Цього птаха в різних місцевостях України ще називають чорногузом, буслом, боцяном, гайстером. Він добре відомий усім, бо мешкає поряд із людьми i належить до найулюбленіших нами пернатих. Це - лелека білий.
Чисельність цих птахів протягом кількох десятиліть практично всюди у світі скорочувалась, але у 1990-х роках почала зростати. За нашими підрахунками, в Україні щороку гніздиться близько 30-35 тисяч пар білих лелек, у Рівненській області - до 4 тисяч пар.
Рекордсменом за кількітю гнізд на Рівненщині є село Комори Зарічненського району, в якому їх налічується 23. Є й інші населені пункти з великою кількістю гнізд: у с. Берестя Дубровицького р-ну - 20, у м. Дубровиця - 15, у с. Бистричі та с. Бронне Березнівського району - 13 і 15 гнізд відповідно, у с. Вовчиці Зарічненського р-ну - 16, у с. Карпилівка Рокитнівського р-ну - 15. Переважна більшість гнізд розташована на опорах ЛЕП, однак є унікальні села, зокрема на півночі Зарічненщини, де майже всі гнізда знаходяться на дахах будинків. А в селі Дубчиці цього ж району ми зустріли особливо цікавий випадок гніздування лелеки білого - щорічно пара птахів розташовує своє гніздо на скирті біля одного з житлових будинків.


Із 2013 року Рівненщина долучилася до програми кільцювання лелеки білого в рамках Програми “Ciconia-Ukraine”, що фінансується фондом “Ciconia” (Ліхтенштейн). Основна ідея - побачити, куди відлітають наші чорногузи і куди повертаються на гніздування. Відтак був обраний населений пункт зі значною кількістю лелечих гнізд та зручною доступністю - село Комори Зарічненського району, де було закільцьовано 55 пташенят у 13 гніздах. Пташенятам було почеплене металеве кільце на праву лапу і пластикове кільце зеленого кольору на ліву. Кожне таке кільце має свій унікальний номер, що дає змогу ідентифікувати птахів, а кольорове кільце із великими цифрами дозволяє зробити це зі значної відстані. Вже маємо результати - одного з наших лелек бачили взимку 2014 року у Зімбабве, де він зимував.
Для науковців є дуже цікавими й важливими дані про чисельність лелеки білого. Вони необхідні для контролю за станом популяції та розробки заходів з охорони цього птаха. З огляду на це кожних десять років орнітологи і природолюби всіх країн проводять облік лелеки білого, започаткований ще в 1934 році. Навесні-влітку цього року ми проводитимемо черговий (сьомий) міжнародний облік. Останні такі проводились у 2004-2005 роках, у них в Україні брали участь широкі кола громадськості й найактивнішими були члени Українського товариства охорони птахів.
Нині до обліку можуть долучитися всі охочі: перепис лелечих гнізд у своїй місцевості - цікаве й актуальне заняття для кожного. За міжнародною методикою гніздо вважається зайнятим, якщо пара лелек трималася біля нього хоча б із місяць, незалежно від результату гніздування. Кількість пташенят найкраще підраховувати в другій половині червня - першій половині липня, коли вони вже підросли. Щоб частина з них не залишилася непоміченою, треба дочекатися прильоту до гнізда дорослих птахів, тоді всі пташенята підводяться на ноги, випрохуючи їсти.
Рахуватимемо чисельність лелеки білого цьогоріч на всьому ареалі гніздування виду, зокрема в країнах Європи, Близького Сходу та Центральної Азії. Поширення і чисельність лелеки часто вказує на проблеми в довкіллі, зокрема, на втрату водно-болотних угідь чи зміни в сільському господарстві. Тому присутність цих птахів біля наших домівок може гарантувати, що навколо нас ще збереглися природні луки, заплави й болота, які є важливими середовищами харчування лелек. «На жаль, ми не знаємо точно, скільки в нас чорногузів, - територія велика, птахів багато, охочих їх рахувати не вистачає, - каже Віталій Грищенко, координатор обліків лелеки білого в Україні, експерт Українського товариства охорони птахів, - до того ж на південному сході України проходить межа ареалу лелеки - через Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області». Тож у цьому році за підтримки всіх охочих плануємо дізнатися про цих птахів якомога більше. Звертаємося до всіх природолюбів з проханням допомогти у проведенні обліку чисельності лелеки білого. Якщо ви не зможете дати відповіді на всі запитання анкети, просимо відповісти хоча б на деякі з них. Висловлюємо щиру вдячність за допомогу!
Заповнені анкети надсилайте на адресу: Ільчуку Василю Петровичу, вул. Басівкутська, 25, м. Рівне, інд. 33025 або заповнюйте їх на Інтернет-сторінці: http://aetos.kiev.ua/stork14.htm.
В. ІЛЬЧУК,
голова Рівненського обласного відділення
Українського товариства охорони птахів;
Р. ЖУРАВЧАК,
заступник директора з наукової роботи
Рівненського природного заповідника
Фото Р. ЖУРАВЧАКА.

Comments are now closed for this entry