За радянських часів Міжнародний день солідарності трудящих вважали великим офіційним святом. Участь у святкових заходах брали всі організації, підприємства, навчальні заклади. Звучала урочиста музика, вулицями міст йшли численні колони демонстрантів, із мегафонів лунали оптимістичні лозунги, які прославляли Комуністичну партію і радянський державний устрій.
СРСР давно немає. Але і «червона» дата 1 Травня у наших календарях, і традиція відзначати Міжнародний день солідарності трудящих лишились. Що ж це за свято?


Трохи фактів
День міжнародної солідарності трудящих сьогодні відзначають і в інших країнах. Своїм корінням ця традиція сягає XIX століття.
Накопичення капіталу супроводжувалося жорстокою експлуатацією робітників. Власників фабрик і заводів зовсім не цікавили права трудівників, робочий день яких тривав до 12-15 годин. І це стосувалося майже всіх країн США і Європи.


Обурені робітники не хотіли терпіти такого ставлення до себе. Вони часто влаштовували страйки, які до певного часу були слабкими і стихійними. Та згодом у свідомості страйкарів відбувся перелом, і приводом для цього стали події у Чикаго.

 

Чиказькі події
У цьому місті 1 травня 1886 року близько 80 тис. робітників вийшли на демонстрацію і вимагали встановлення 8-годинного робочого дня. Другого травня почали страйкувати працівники підприємств й інших міст США. Фабрики зупинилися. А четвертого травня робітники Чикаго знову зібралися на мітинг. Та їх уже чекала поліція. Мітингувальників закликали розійтися, але раптом на площі вибухнула бомба.
Поліція відкрила вогонь, стріляючи в усіх підряд. Поранення тоді отримали близько 200 людей. Винуватців так і не знайшли, але декого з мітингарів засудили. Чотирьох з них стратили, хоч вини їх і не довели.

 

Історичне рішення
Ця подія отримала суспільний світовий резонанс, і в 1889 р. в пам’ять про боротьбу робітників Чикаго Паризький Конгрес II Інтернаціоналу постановив вважати 1 травня Днем солідарності робітників усіх країн.
Ініціативу вийти 1 травня на демонстрацію, аби нагадати капіталістам про свої права, підтримали трудящі з різних країн світу.
У радянські часи Першотравень став державним святом і відзначався як День міжнародної солідарності трудящих. Згодом свято перейменували, хоча статус державного воно зберегло майже в усіх країнах пострадянського простору. Офіційно широко 1 Травня останній раз відзначали у 1990 р.
Ще Першотравень називають святом миру, весни і праці. І хоч колишній свій зміст і розмах свято це втратило, дехто відзначає його, так би мовити, за інерцією, проводячи вихідні на природі чи на дачі, подорожуючи. Разом з тим, для багатьох наших краян це ще й можливість попрацювати на городніх ділянках та по господарству.

Comments are now closed for this entry