Практично з першого дня нова українська влада намагалася донести нам безальтернативну тезу: щоб побудувати сильну державу, доведеться затягнути паски та стійко переживати важкий період. На хвилі революційного піднесення це сприймалося як належне. Однак після того, як з 1 квітня у дію вступив так званий антикризовий урядовий законопроект № 4576 “Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні”, деякі з нововведень примусили замислитися вже не про щасливе майбутнє, а про скрутне сьогодення. Адже узаконений антикризовий пакет передбачає підвищення податків, комунальних тарифів та одночасне зменшення соціальних виплат. Одним словом, усе - для недопущення фінансової катастрофи у державі.

 

Антикризовим пакетом - по найболючіших місцях
Найбільше громадян збурила інформація про майбутнє підняття тарифів на природний газ та енергоносiї для населення. Таким чином країну рятуватимуть від банкрутства та одночасно виконуватимуть умови МВФ для надання кредиту. Перший етап подорожчання чекає нас уже з 1 травня цього року: тарифи на газ для населення з цього дня зростають на 50 %. У разі споживання до 2,5 тисячі кубів на рік ціна природного газу для населення становитиме 1,197 гривень за кубометр, у разі споживання до 6 тисяч кубів - 1,965 гривень, при більшому обсязі - 4,011 гривень. На цьому комунальний тиск на наші гаманці не припиниться, адже подорожчання буде поетапним та триватиме до 2018 року. Вже у липні зростуть ціни на теплопостачання, у середньому їх буде підвищено на 40 %.


Раніше прем’єр-міністр пообіцяв запровадити нову систему соціальної підтримки, яка охопить до 30 % населення. Поки що в уряді запевняють, що ті 4,5 мільйона громадян, які отримують субсидії, не відчують підвищення цін. Однак схеми того, як саме малозабезпечені сім’ї рятуватимуть від особистих фінансових криз, поки що чітко не відпрацьовано.
А от результат фармацевтичної антикризової ініціативи українці встигли відчути сповна вже зараз. Офіційно новація називається “запровадження оподаткування ПДВ за ставкою 7 % на операції з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення (імпорт та постачання виробником)”. Практично ж це вилилося у чергове подорожчання найнеобхідніших ліків. З 1 квітня 2014 року всі аптечні установи при формуванні цін на ліки повинні враховувати ставку ПДВ 7 %. Більшість власників аптечних мереж включають до вартості медикаментів також адміністративні витрати на обслуговування податку. Тобто ціни на ліки для покупців після 1 квітня загалом збільшилися на 10-12 %. Якщо ж ви пройдетеся аптеками у пошуках потрібних медикаментів, то будете вражені, наскільки стрімко подорожчали ліки. Адже насправді кілька хвиль підняття цін в аптеках відбулося паралельно зі зростанням курсу валюти. Як наслідок, декого ціни на життєво необхідні ліки просто шокують. Для прикладу, якщо вартість блістера Цитрамону зросла загалом з 3 грн. до 3,8 грн., то такі популярні ліки, як Терафлю коштують уже не 5, а 9 гривень. Зараз у місцевих аптеках спостерігається активна “міграція” покупців: люди намагаються відшукати, де дешевше. Тому фармацевтичні антикризові заходи є відчутним ударом для людей з хронічними хворобами, пенсіонерів та малозабезпечених.
Погіршився настрій і у майбутніх мам, які зважилися на народ­ження братиків та сестричок для свого першого малюка. Відтепер виплату допомоги при народженні дитини уніфіковано. Незалежно від того, скільки дітей уже виховується у родині, розмір допомоги становитиме 41280 гривень. Перші 10320 грн. виплачуватимуться одразу при народженні, а решта суми - протягом трьох років рівними частинами по 860 гривень.
До 2 квітня 2014 року допомога при народженні другої дитини становила 60 прожиткових мінімумів (71 тис. грн.), третьої і кожної наступної дитини - 120 мінімумів (141 тис. грн.). Майбутні матусі, звісно, обурені, адже можливість спокійно виховувати малюка кілька років на «дитячі» гроші для багатьох була важливим аргументом на користь поповнення родини. Як би сутужно не жилося нам останніми роками, та підвищені виплати все ж таки давали змогу молодим родинам з дітками якось зводити кінці з кінцями.

Податки, скорочення та дорога горілка
Новий закон підвищує прибутковий податок для українців, загальний дохід за рік яких перевищує 500 тис. грн. (41,7 тис. грн. на місяць). У такому разі потрібно буде сплачувати податок не 17 %, а
20 %. Тим, чий річний дохід становить 1 млн. грн. і більше, доведеться віддавати державі 25 %.
З інших антикризових ініціатив відмітимо скорочення чиновницького апарату (24 тис. чиновників, 79,4 тис. працівників МВС, 3,35 тис. співробітників СБУ, 2,263 тис. працівників прокуратури).
З метою зменшення витрат Пенсійного фонду запроваджується новий податок на виплати, котрі отримують привілейовані пенсіонери - колишні судді, депутати, деякі державні службовці. Ті, хто отримує щомісяця від 10 до 15 тис. грн., сплачуватимуть податок у розмірі 15 % від суми, якщо ж пенсійна виплата перевищує 15 тис. грн., податок складе вже 17 %. Закон передбачає, що відтепер розмір пенсії державних службовців зменшено з 80 до 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Антикризове законодавство змінює і принципи сплати податку на нерухомість. Якщо досі Податковий кодекс передбачав оподатковування житлової площі, то тепер податок буде сплачуватися за загальну площу нерухомості. Ще одне нововведення - збір у 0,5 % при купівлі валюти. Його сплачуватимуть як юридичні, так і фізичні особи.
Дорожче доведеться платити за шкідливі звички. Закон збільшує ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби на 25 %, на пиво - на 42,5 %. З 1 травня у зв’язку з цим має подорожчати пиво (виробники прогнозують, що один літр пива стане дорожчим в середньому на 60 копійок). З 1 липня дорожчає тютюн. Якщо враховувати надбавки у гурті та у роздрібній торгівлі, пачка цигарок загалом подорожчає приблизно на 30 %. Щоправда, виробники сигарет стверджують, що задля утримання попиту на продукцію подорожчання має відбуватися поступово, ціна підніматиметься в середньому на 10 % щомісячно. А з 1 вересня подорожчає і горілка. Через підвищення акцизу на спирт на 20 % найдешевша пляшка оковитої коштуватиме не 30,10 грн., а 36 грн.
Здавалося б, у контексті затягування пасків треба привітати такий крок та швиденько позбавлятися від шкідливих звичок. Проте виробники алкоголю висловлюють песимістичні прогнози. Мовляв, підняття акцизів одразу спонукає до активізації ринку фальсифікованої горілки. За деякими даними, в окремих регіонах підпільні реалізатори фальсифікату, який коштує вдвічі менше від сертифікованої горілки, забезпечують ним до 50 % покупців. Тому владі варто було б паралельно активізувати боротьбу з «підпільниками», які своєю продукцією здатні зіпсувати не лише економічні показники, а й здоров’я громадян.

Не економією єдиною
Як бачимо, затягування пасків справді буде відчутним для більшості з нас. При цьому розраховувати на “покращення” також не доводиться: показники мінімальної зарплатні, прожиткового мінімуму, пенсій та заробітної плати бюджетників заморожуються до кращих часів. Вони підвищуватимуться тільки на рівень інфляції, аби компенсувати зростання цін.
Що ж, суворі постреволюційні реалії ми усвідомили ще до введення антикризових заходів. Зростання курсу валют спровокувало прог­нозоване подорожчання товарів першої необхідності і, як наслідок, мотивовані нарікання громадян на зниження рівня життя. Поки що більшість людей розуміє, що шлях до кращого майбутнього вимагає певних жертв та терпіння. Однак навіть режим прискіпливої економії не забезпечить нам європейського рівня життя. Якщо влада уже зараз реальними діями не сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, не залучатиме інвестицій для підтримки національної економіки, радикально не викорінюватиме корупцію, то жодна економія із прірви нас не витягне. Тож, осмислюючи антикризові нововведення і вимушено затягуючи паски, ми з нетерпінням чекаємо конкретних сміливих кроків від влади. Тим паче, факт, що народний терпець може увірватися, нинішні керманичі вже добре усвідомлюють.
Марина СТЕПАНЮК.

Comments are now closed for this entry