За свою землю, за своє небо
Віддам життя я, як буде треба.
Бо наша пісня - перлина Божа,
А Україна на квітку схожа.

Тут моя неня, моя родина,
Тут найдорожча серцю місцина.
За Україну віддам я душу -
Ворога-ката в свій дім не пущу.

 

Ніколи не воюйте з Україною! Ми - країна з продуманою військовою стратегією, гнучкою тактикою і непереможною армією. Ми просто дуже скромні, нам не потрібно пишатися майбутніми перемогами, ми самі про себе все знаємо і дивимося на сусідів, які брязкають зброєю та весь час когось там перемагають, без остраху, вважаючи їх загарбницькі дії недостойними.
Ми пам’ятаємо про чотири (!) Українських фронти, про те, що кожен третій Герой Радянського Союзу був українцем. Ми - єдині, хто продовжував вести бойові дії ще протягом 10 років після закінчення Другої світової на своїй території. Ми - герої, всі, без винятку, і ми про це знаємо.
Ні, ми не ненавидимо своїх ворогів, ми їх зневажаємо, і це - наша сила, сила нашого духу. Ми є настільки волелюбна нація, що роззброюємо континенти своїм пацифізмом і спантеличуємо ворогів своєю звитягою. Ми завжди впевнені, що переможемо, бо нами рухає сила визволителів, а не завойовників. Ми відверто зневажаємо всі імперії, нестримно люблячи всі Республіки.
Ніколи не намагайтеся нас завоювати! У нас такий досвід партизанської боротьби і підпілля, що ми будемо останньою країною, яку ви прагнете окупувати. На цьому “погоріли” Австро-Угорська, Російська і Радянська імперії.
Ми руйнуємо диктатуру зсередини. Це у нас на генетичному рівні, це - пам’ять предків. Ми за духом - воїни. Ми можемо місяцями танцювати на Майдані, доводячи “Беркут” до сказу і перетворюючи 15 хвилин, дані йому на розгін тих, хто прагне вільного і кращого життя, на місяці. Лише у нас Герої можуть з дерев’яними щитами і палицями йти на озброєний спецназ. Ми вселяємо жах у серця своїх ворогів, паралізуємо їх страхом і змушуємо бігти. Ми рідко добиваємо ворогів, бо пам’ятаємо про свою визвольну, справедливу місію.
Ми дуже точно ідентифікуємо внутрішнього ворога за туфлями зі страусової шкіри, а зовнішнього - за імперськими замашками.
У нас бездоганна стратегія. Ми можемо роками прикидатися простакуватими селюками, добре знаючи, що в один прекрасний момент тихо пустимо слинку в балаклаву, мирно засинаючи на італійських меблях в Хонці.
Ми - універсальні, полілін­гвістичні, розкидані долею по світу, але чітко ідентифікуємо себе українцями. Кожен з нас сам по собі - вже бойовий загін, і в цьому теж наша сила. Бо тільки у нас можуть бандерівці охороняти синагоги, євреї створювати сотні самооборони, росіяни бути українськими націоналістами, а кримські татари скандувати: «Крим - це Україна!».
Ми - миролюбна, але незламна сила. Наші вороги зав­жди в нас помиляються, а от друзі відчувають і розуміють.
Ніколи не воюйте з Україною. Бо як тільки ви подумали, як просто нас завоювати, ми вже знаємо, де у вас краще ростимуть нами посіяні огірки. Нічого особистого, просто ми такі є. Слава Україні!

Comments are now closed for this entry