Наша найбільша політично-економічна й світоглядна криза нікуди не зникла і плавно перекочувала в новий рік. Велелюдні акції протесту в столиці і їх форпост - Євромайдан наблизилися до точки трансформації. Якою буде ця зміна, важко вгадати. Адже жодного переговорного процесу, про який так заповзято в новорічному зверненні говорив Янукович, так і не розпочали.
Один раз за столом посиділи Гарант, опозиційна трійця, церковні ієрархи та з десяток “мутних тіпочків”, як то пацанчик з “Молодих регіонів”, що видавав себе за представника студентського протесту. Були і відверті клоуни з маргінальних партійок, типу “Русь”. Одним словом - суцільна імітація. Фейк. А далі - тиша. Не чую кожного - нікого не чую!


Натомість країною котиться хвиля терору і залякування. Стрічка святкових новин: там стріляли вогнепальними в область серця, тут різали на очах у перехожих, тим розбили авто, тому підпалили двері, там повісили мертвого кота біля квартири. Десятки наскоків гопників на активістів у різних містах. Напад на Тетяну Чорновол, побиття депутата Іллєнка біля райвідділу міліції, а опісля - дебільні версії у коментарях прес-служби МВС.
Слідство й затримання учасників “нічної купівлі вживаного джипу Порш Каєн” у стилі театру абсурду. Масові повістки авто-майданівцям від карального органу, яким себе раптом уявила ДАІ. Виклики до СБУ за допис у Фейсбук. Прокурорський “прес” по всій країні за вигаданими приводами. Примружений Дзержинський дивиться з портрета на стіні, дух Вишинського літає від Печерського суду до Генпрокуратури й назад. І над цим безглуздям бовваніє голий п’єдестал Леніна, який знову охороняють невідомі з кривавими стягами.
А коли міліція вигадує, то “пор­нуху в соцмережах”, то розбещення неіснуючих малолітніх, - починає сильно тхнути пліснявою КДБ. І таке коїться щохвилини й усюди. Безглузде зовнішнє спостереження, прослуховування телефонів, зламування електронної пошти та сторінок у соцмережах. Звинувачення фабрикують часом так недолуго, що соромно стає самим жертвам. Чого лише вартувала блукаюча бомба, чи як кажуть в народі “бімба в вагінах” метро, яка за два дні тричі міняла станцію призначення. Ідіотизм сподобався - і вже міліція ті “бімби” шукає то в Київраді, то в наметах на Майдані. Масштаби терору й абсурду вражають. Хочеться запитати у невідомо кого: це планова побудова модерного архіпелагу ГУЛАГ?
Зринає в пам’яті “чорний” анекдот: … з офіційного рапорту Рейху - “Був вигнаний з ГЕСТАПО за неймовірну жорстокість”. Здається, за право втілити цей анекдот у життя почалося комуністичне змагання між “Беркутом”, ДАІ, СБУ, ГПУ та вуличними міліціонерами.
Усього цього вже достатньо, аби зробити висновок, що держава з її правом на легальне застосування сили, остаточно перетворилася на монополіста з насильства. Силовий блок трансформувався у насильницький. А от базові права - право на життя і його захист, який ми оплачуємо своїми податками, державна машина або ігнорує (тобто бездіє), або ж сама відкрито порушує.
Розгортання насильства до мирно протестуючого народу показує те, що існують конкретні люди й центри, які усі ці провокації та напади ретельно планують. Хтось вигадує, хтось підшуковує кримінальних виконавців, хтось віддає наказ, хтось надає оперативну інформацію. А прикриває це все державна машина. Адже жодної судової справи щодо вже ідентифікованих садистів-бойовиків з “Беркута” від ночі 30 листопада та побиття 1 грудня так і не має. Мовчить Феміда і щодо цапів-відбувайлів Сівковича та Попова, яких звільнили з посад ніби-то за керівництво побиттям студентів й випадкових перехожих.
Отже, вектор репресій один і чітко спрямований на громадян. Інформаційна війна супроти Євромайдану і його дискредитація спрацьовує лише на патерналістський покірний електорат підконтрольних Сходу й Півдня, а на протестуючих мало впливає. Тисячі Інтернет-провокаторів, різних “ботів і тролів” у соціальних мережах створюють малоефективний Інтернет-хаос та провокації. Ці “Інтернет-тітушки” своїм засмічуванням форумів нервують виключно активістів клавіатури, але реальних людей на вуличних акціях зачіпають мало. Це просто цілком різні люди й соціальні групи. Тому єдина тактика зараз на остаточне протиставлення політиків і неполітичної більшості протестів, на розкол і протиставлення опозиції до громадян Євромайдану. Але антикризові мізки владного штабу вкотре не добачають: лише 7 % вийшли на протест на заклики опозиції, решту 93% вивела саме влада.
Прогнозувати, як трансформується мирний людський рух спротиву під тиском масованого точкового насильства можна лише частково.
Ставка влади - повне ігнорування мирного протесту. Владний квартал заблоковано військами й міліцією за всіма правилами надзвичайного стану і майданне віче на уряд та адміністрацію ніяк не впливають. Стратегія їх по-більшовицькому проста: холод, життєві незручності помножені на тягучий час без змін, постійне нервове напруження від очікування провокацій мають зламати волю до протесту. Підсилити цей ефект покликані й спецоперації у стилі останніх ініціатив в. о. столичної держадміністрації Голубченка і Ко: відключення тепла й води, перекриття каналізації, блокування постачання продуктів та дров для Євромайдану, невивезення сміття та біо-туалетів. Напевно такий план середньовічної облоги призведе до розчарування і відтоку частини людей, адже не в усіх залізні воля й здоров’я.
Страх і репресії заблокують волю багатьох. Але не усіх.
Ставка на силу й терор може дати неочікувані плоди гніву. Соціологи вже декілька місяців поспіль волають до глухої влади: радикальні настрої зростають. Але всупереч логіці та інстинкту самозбереження - ставка на посилення терору. А терор завжди породжує лише терор у відповідь. Цей суспільний закон ще ніколи не давав збоїв. І для цього вже не потрібно багатомільйонного народного руху - достатньо групи відчайдушних і радикальних.
Влада, яка живе з російських грошей, газу та жуйки кремлівського інформаційно-пропагандистсь­кого простору, просто зобов’язана хоча б на одну хвилину спинитися і задуматися. Невже важко проаналізувати, чому в тоталітарній Росії, де усе - від президента і до останнього впливового чиновника на місцях - нанизане на агентуру ФСБ, де найвища в світі концентрація поліцаїв та “спеців з контори” на душу населення, де ніколи не бракувало мільярдів газових доларів на репресивний апарат, раз за разом вибухають вокзали та тролейбуси?! Чеченсько-мусульманський міф кремлівського ТБ розсипався - тепер росіяни підривають росіян вже без екзотичних “ваххабітів” та “аль-каїд”. Різьба там злітає саме через тотальну безвихідь, поголовну корупцію та державний терор.
Невже і Банкова хоче провести соціальний експеримент і перевірити на практиці, чи може повстанський дух холодноярівців, махновців та упівців передаватися через кілька поколінь комуністичного катка їх вільним внукам і правнукам? Чи дивляться в Адміністрації новини з Сирії, щоб зрозуміти, що “контрольований хаос” неможливий? А “контрольований хаос”, за умови зовнішнього управління, існує лише у хворій уяві кремлівських імперських аналітиків, а в житті призводить до широких конфліктів!
Якщо у відповідь велелюдному Майдану вистачило фантазії лише зігнати анти-майдан, а замість виходу з кризи й перехідного уряду - запустити репресивно-бандитський “бєзпрєдєл”, то й нічого очікувати на “геппі-енд”. Непримиренний до влади багатотисячний Євромайдан добре помітний, його можна бачити цілодобово у центрі столиці, стежити за ним з телеекранів, а от радикальний малочисельний загін відчайдухів, який останніми днями формує своїми діями влада, буде цілком непомітним. Фантомом. Та саме він і стане серцевиною справжнього страху, безстрашні й недолугі ви, наші державні управлінці!

Роман ЧАЙКА,
український телеведучий, журналіст.

Comments are now closed for this entry