Ось і прийшов новий, 2014-й, рік. Позаду - новорічна ніч, подарунки від Діда Мороза, олів’є та феєрверки, попереду - Щедрий вечір, Старий Новий рік, після яких більшість людей порине у звичні трудові будні. Проте для нас, українців, зустріч Нового року є особливим святом, до якого готуються та якого чекають незалежно від віку. А тому кожен прагне зробити це свято таким, щоб воно залишалося у пам’яті якомога довше. А як ви звикли зустрічати Новий рік? Із цим запитанням ми й звернулися до жителів нашого краю.

 

Анатолій БОНДАРЧУК, 25 років, м. Здолбунів, активіст громадської мережі “ОПОРА”:
- Новий рік зустрічав з коханою дівчиною. Святкували вдома. Потім ми пішли на рівненський Євромайдан, адже підтримуємо курс на європейську інтеграцію України, підтримуємо тих людей, які дружно виступили за європейське майбутнє, за побудову правової держави, за чесні та демократичні вибори і чесну владу. Атмосфера на рівненському Майдані була дуже позитивна, ніхто не вживав алкоголю, роздавали синьо-жовті стрічки, була он-лайн трансляція київського Євромайдану, можна було сфотографуватися на фоні банеру з головною новорічною ялинкою країни. Таким чином, моя новорічна ніч пройшла зі сподіванням, що у 2014 році ідеї, які ми підтримуємо, переможуть, суспільство об’єднається і буде підписано Угоду про асоціацію з ЄС. Адже дуже хочеться, щоб наші зусилля не були марними.

 

Оксана та Роман ТИМОЩУКИ, 25 та 16 років, с. Здовбиця, студенти:
- Цьогоріч ми мали честь зустрічати Новий 2014 рік на Майдані у Києві. Враження, які нас переповнювали, дуже важко передати словами. Це, в першу чергу, гордісь за Україну, її народ та сотні тисяч людей, з якими ти на повні груди виконуєш Державний Гімн. І хоч навколо не так багато знайомих, всі тобі здаються найріднішими. Ліхтарики в наших руках - це гарячі частинки сердець, які ми віддали один одному. Запальна Руслана здавалась близькою та рідною, давно знайомою подругою. І коли ми прочитали напис на одному з майданівських наметів, то зрозуміли, що це про нас: “Краще одну ніч на Майдані, ніж десять перед телевізором!” Майдан - це колосальний згусток енергії, сил та добра, які український народ має та передає один одному. На Майдані має побувати кожен українець, хоча б для того, щоб з власного досвіду судити про те, варто чи ні на нього їхати!

Олександр КОТЮБІН, 34 роки, м. Здолбунів, молодший інспектор відділу нагляду та безпеки Городищенської виправної колонії, прапорщик:
- Новий рік я зустрів на роботі, безпосередньо з тими, хто відбуває покарання. Треба сказати, що атмосфера серед людей, які змушені жити в неволі, не гірша, як по інший бік паркану. До в’язнів, а серед них чимало серйозних та впливових людей, в цю ніч приїжджає багато родичів та друзів, тому салюти гриміли за стінами колонії десь до 3-ої години ночі. Та й святкові столи накриті, мабуть, не гірше, ніж в кожного українця. Взагалі, засуджені готуються до зустрічі Нового року заздалегідь. Ставлять в приміщенні ялинку, яку так само прикрашають гірляндами та іграшками. Чи не в кожного на столі в святкову ніч є торт, фрукти. Звичайно, в місцях позбавлення волі заборонено вживати алкоголь, а тому засуджені зустрічають Новий рік, так би мовити, “насухо”. У передсвяткові дні майже кожен, навіть той, хто відбуває покарання довічно, отримав передачу від родичів, а в кого їх немає - від благодійних організацій.
Варто зазначити, що серед людей, які перебувають в Городищенській виправній колонії, є чимало вихідців з нашого району. Часто від них доводиться чути прохання передати привіт “на волю” родичам чи друзям.
В момент, коли годинник відбив 12-ту годину, всі привітали один одного чаєм або кавою. До слова, виступ Президента більшість зустріла гулом. Віктор Федорович не користується на зоні особливою повагою ще здавна.

 

Софійка ОРЛОВА, 7 років (за тиждень виповниться 8, з чим ми її і вітаємо), с. Здовбиця, школярка:
- Перше свято для мене було у БКЦ, де займаюсь у студії декоративно-прикладного мистецтва. Біля ялинки я швидше всіх розгадала загадку і отримала від Діда Мороза подарунок. Друге свято було у школі. Мені там сподобалась ялинка і костюми, у яких прийшли дітки. Я була принцесою.
А сам Новий рік, той що вночі, ми зустрічали всі у бабусі. Вона живе у Хмельницькій області. Я не спала і все чекала, коли Дід Мороз принесе подарунки. Тільки-но відійшла від ялинки до дідуся у кімнату, повертаюсь, а під нею вже купа подарунків. Усім. Мені велика голова ляльки, яку можна зачісувати, малювати, фарбувати. Сім’я Барбі, солодощі і фрукти, капітошка. Подарунків було багато, я навіть встигла ненавмисно розбити бабусин подарунок. Але він все одно вмикається, тому бабуся не засмутилася. Коли повернулась додому, то під домашньою ялинкою, а у нас цього разу фінік замість сосни, ще знайшла гру «Зрозумій мене» і цукерки, а ще янголятко і шоколадки.
Я ще всім не встигла погратись. А от мій брат каже, що Діда Мороза немає. Але ж я його бачила по телевізору! Значить він є.

 

Сергій ГРИДІН, 42 роки, м. Здолбунів, дитячий письменник:
- 2013 рік був для мене насичений різними подіями: побачила світ моя нова книжка для підлітків, отримав премію «Краща книга Рівненщини-2012», мав нагоду виступити в ролі організатора дитячого фестивалю «Дивокрай», побувати з презентаціями книг в Німеччині та потрапити у фіналісти літературної премії «Книга року ВВС», яка проводиться Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Крім того, встигав працювати, знайомитись з цікавими людьми, писати нові твори та іноді кілька годин на добу поспати! Тож провести старий рік і зустріти новий хотілося спокійно, в теплій, домашній атмосфері.
У моїй сім’ї за роки спільного життя з’явилася най­голов­ніша (як на мене!) традиція: новорічну ніч та Різдво ми обов’язково святкуємо з найкращими, найріднішими та найближчими на світі людьми - нашими батьками. Новий рік - з моїми, а Різдво - з мамою дружини. Кожного разу для всіх знаходиться якийсь невеличкий подарунок і, дістаючи його з-під ялинки, відчуваєш давно забуту дитячу нетерплячість очікування свята.
В пакуночку може виявитись щось абсолютно непотрібне, іноді навіть зовсім не на твій смак, але ти розумієш, що цей подарунок турботливо готували саме для тебе і намагаєшся зайвий раз чмокнути у щічку маму або обійняти батька...

 

Емілія ДРОБОТ, завідуюча пологовим відділенням ЦРЛ:
- Новорічну ніч я зустріла на робочому місці. Була вона для мене і для всіх, хто в цей час перебував у пологовому відділенні, неспокійною, тривожною. Можна сказати, що я навіть і не помітила, як розпочався 2014 рік. Коли всі раділи його приходу і пили шампанське під вибухи феєрверків, у стінах відділення йшла боротьба за життя Тетяни з Глинська. Для жінки це вже були треті пологи, проте дуже складні, тому довелося робити кесарів розтин. Ми всі дуже хвилювалися. Але, слава Богу, все склалося добре – народилася дівчинка вагою понад 4 кг на радість мамі і всім її рідним.
Новорічної ночі з’явилася на світ ще одна дівчинка вагою понад 3 кг, яку народила 19-річна здолбунівчанка Лідія. Ці пологи, які для молодої жінки були першими, пройшли нормально. Тож вона щаслива, що має гарненьку донечку.

 

Відомий рівненський музикант та керівник студії реклами “Чегевара” Андрій ЛЯШУК з друзями та колегами вирішив провести новорічний корпоратив у... лісі під землею. Добірне товариство зібралося в криївці УПА, яка збудована у 2011 році в урочищі Гурби нашого району коштом тоді ще народного депутата Віктора Матчука. Це місце по праву вважається меккою повстанської слави не лише на Рівненщині, а й в Україні. Друзі приготували куліш та смачний шашлик і під повстанські та народні пісні провели 2013...

 

Comments are now closed for this entry