Аграрні біотехнології ХХІ століття

 

 

Саме такою була тема чергового засідання прес-клубу, яке відбулося нещодавно у Львові під егідою Комітету з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА). Участь у ньому взяли журналісти п`яти західних областей України, в тому числі і представник редакції “Нового життя”.
Нижче вміщуємо підготовлений ним матеріал.

 

Генна інженерія- ключ до нарощування виробництва продуктів харчування
Сама по собі генетична або генна інженерія - це технологія змінення геному живих організмів шляхом переносу в них генів від інших організмів або вилучення небажаних генів. Таким чином, цілеспрямовано створюються нові молекули ДНК, які здатні розмножуватися в клітині господаря. Іншими словами, генна інженерія займається розшифровкою структури генів, їх синтезом і клонуванням, вставкою виділених з клітин живих організмів або заново синтезованих генів в клітини рослин і тварин з метою спрямованої зміни їх спадкових властивостей.Наприклад, у картоплю вводять ген, який виробляє білок, отруйний для колорадського жука. А в сою чи бавовну, цукровий буряк - гени, котрі відповідають за стійкість до гербіцидів, від яких страждають і самі ці культури. Отож, змінюються властивості цих рослин, вони стають стійкішими до різного роду зовнішніх впливів, а, отже, збільшується і їх урожайність.


Започаткована ця технологія у 1972 році і сорокарічний досвід її застосування переконливо доводить, що людство завдяки генетичним перетворенням забезпечує захист рослин від комах, шкідників, гербіцидів, підвищує врожайність, скорочує затрати на вирощування продукції рослинництва.
Посудіть самі. В результаті збільшення врожайності ГМ культур при зменшеному використанні пестицидів, палива і робочої сили з 1996 року у світовому масштабі фермери завдяки використанню ГМ культур отримали понад 44 млрд. доларів прибутку. І 57 відсотків цієї суми - завдяки підвищенню врожайності.
Дослідження, проведене Об’єднаним дослідницьким центром ЄС, показало, що вирощування генно-модифікованої кукурудзи у всіх європейських країнах дало збільшення врожайності до 15, а іноді й до 25 відсотків.

 

Чим живе світ.
Реалії сьогодення.
Експерт Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктор біологічних наук Борис Сорочинський (до речі, виходець із Здолбунівського району, випускник міської СШ № 3), оперуючи статистичними даними, переконливо доводить, що світ сьогодні вже полишає поза увагою різні страшилки про небезпечність новітніх технологій для людини, ці розмови відходять на задній план, а наріжним каменем стає те, що поки людство сперечається, нові біотехнологічні рослини завойовують світ. У минулому році, наприклад, близько 17 мільйонів фермерів з 28 країн світу засіяли біотехнологічними культурами 170 мільйонів гектарів земель. Ще в 31 країні світу надано дозвіл на імпорт і використання ГМ рослин в якості продуктів харчування та кормів.
Провідними виробниками біотехнологічних культур є США, Канада, Австралія. Високими темпами впроваджуються новітні біотехнології в країнах, що розвиваються. Лідерами тут є Китай, Індія, Бразилія, Аргентина, Південно-Африканська Республіка. У 2012 році прийнято Комплексну програму розвитку біотехнологій, розраховану до 2020 року, у Російській Федерації.
Прибутки, які почали отримувати піонери впровадження біотехнологій, привели до того, що в останні роки з’явилася нова світова галузь - біоекономіка, яка пов’язана з виробництвом і переробкою біоресурсів, а також з масштабним використанням біотехнологій. І обсяг інноваційної біоекономіки лише в ЄС у 2010 році вже перевищив 2 трлн. євро.
Якщо так звана перша хвиля генетичних перетворень, про які вже було сказано, забезпечила захист рослин від комах, шкідників, гербіцидів, підвищила врожайність і знизила затрати на вирощування культур, то на черзі у світі вже друга хвиля. Вона стосується поліпшення смакових якостей та збагачення рослин і продуктів корисними для людини речовинами. Наприклад, мова йде про вирощування так званого золотого рису (із збільшеним вмістом вітамінів), баклажанів, буряків, картоплі, створено вже й ГМ-пшеницю. Китай, наприклад, оголосив сільськогосподарську біотехнологію пріоритетним напрямком забезпечення національної безпеки і планує інвестувати в найближчі роки 3,5 млрд. доларів в програми розробки та створення генетично модифікованих рослин та освіту споживачів. І зрозуміло чому, бо потрібно прогодувати більше мільярда чоловік населення.

 

А що ж Україна? Вона все ще без ГМО...
До недавнього часу в Україні на багатьох продуктах можна було побачити маркування: “ Без ГМО”. Воно ставилося на всьому: солі, воді, коньяку і т. п. Споживач задоволений, про нього дбають. Але все це лише вдалий маркетинговий хід, який в першу чергу вигідний виробникам. Бо, по-перше, маркування “Без ГМО” охоплювало цілий перелік продуктів, у яких трансгенів взагалі не може бути, а, по-друге, оскільки в Україні не зареєстровано жодної генетичної модифікації і не дозволено завозити і вирощувати продукти, що містять ГМО, то й таке маркування нічого не варте.
Але ж живемо ми не в ізольованому суспільстві. Як говорить в одному з інтерв’ю директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України академік Ярослав Блюм, важко собі уявити, що всі 1,5 млн. га цьогорічних посівів сої в Україні не мають ГМ складової. Важко, бо у США, наприклад, рівень ГМ сої досяг 95%, у світі — наближається до 80. А тому академік робить з цього закономірний висновок: “ Гадаю, у нас
30-40 % теж засіяно генетично модифікованими сортами”.
І мова йде не лише про сою. Подібне і з кукурудзою. Генетично модифіковану вирощують сьогодні в п’яти країнах ЄС. То невже її немає в Україні? Звичайно, є. Але завезена і вирощується вона, зрозуміло, нелегально.
Все це, як говорить той же академік Блюм, результат невизначеності як в правовому, так і в науково-професійному полі.

 

ВИСНОВКИ
Нам треба думати. Бо час можна втратити назавжди. Світ сьогодні має багато проблем із харчуванням, із забезпеченістю людей найнеобхіднішим. І цю нішу обов’язково займуть ті, хто вестиме у цій справі перед. А захоплюватися своєю біотехнологічною цнотливістю не варто. Висловлювання на кшталт того, що Україна велика сільськогосподарська держава і здатна забезпечити своїх людей продуктами харчування й без ГМО - недалекоглядні. Бо потрібно дбати про продовольчу безпеку й економічну незалежність і на майбутнє. Тим більше, що генетика, генетичні модифікації охоплюють, як підкреслюють науковці, не лише аграрний сектор, але й медицину, паливно-енергетичний комплекс.
А як же безпека? Публікації різного роду про шкідливість ГМ продуктів не підтверджуються. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зробила такий висновок: “ГМ продукти, приступні на міжнародному рівні, пройшли оцінку ризиків для здоров’я людини... Результати не вказують на будь який ризик...”
Крім того, два звіти Європейської Комісії, досвід якої у галузі досліджень сягає вже 25 років, не наводять наукових доказів, які б асоціювали ГМО з більш високими ризиками, ніж ризики від традиційних рослинних та живих організмів. І як свідчить та ж статистика, за останні 15 років сотні мільйонів людей спожили понад два трильйони порцій продуктів харчування, що містили ГМ інградієнти, без жодного ризику для здоров’я.
Зрештою, на запитання, що небезпечніше - споживати продукти, які вирощені з надлишком пестицидів, чи ГМ продукти, які вирощено взагалі без них, можемо відповісти і ми самі.

 

Мовою цифр і фактів

На одному з останніх форумів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) було повідомлено, що в найближчі п’ять років у країнах, що розвиваються, може бути комерціалізовано значну кількість ГМ продуктів.
uuu
За підрахунками фахівців, за останні 17 років біотехнологічні рослини дозволили збільшити виробництво с/г культур майже на 100 млрд. дол. США. 51 відсоток отримано за рахунок зменшення витрат виробництва (скорочення обсягів ріллі, кількості обробок пестицидами, затрат праці) та 49 % завдяки збільшенню врожайності на 328 млн.тонн. За рахунок економії 473 млн. кг діючої речовини пестицидів фермери не тільки отримали прибуток, але й поліпшили екологічні умови. Лише в 2011 році відбулося скорочення викидів СО2 на 23,1 млрд. кг, що дорівнює зникненню з доріг 10,2 млн. легкових автомобілів.
uuu
Всі генетично модифіковані рослини, що використовуються для споживання у їжу або як харчові інгредієнти, корми, волокна чи паливо, із моменту появи на ринку повинні пройти ретельний аналіз на безпеку в рамках дозвільних процедур. В ЄС цим опікується Європейське агенство з безпеки продуктів (ЕFSA).

 

* * *

Вищі церковні ієрархи всіх основних світових релігій визнали користь ГМО і продуктів з них: адже з їх допомогою можна нагодувати все зростаюче населення Землі. На думку вищих церковних ієрархів, ГМ культури можуть стати вирішенням проблеми світового голоду і бідності.

 

* * *
Кожен генно-модифікований сорт, перш ніж потрапити до споживача, проходить процедуру оцінки його алергійного потенціалу.Наявних прикладів алергенності трансгенних продуктів не спостерігалось.

 

* * *
В Україні не затверджено єдиного реєстру біотехнологічних сортів рослин для промислового виробництва.

 

* * *
У 1990 році українські вчені у співпраці з російськими вченими вивели стійкий ло вірусів сорт картоплі. Це були перші трансгенні рослини в колишньому Радянському Союзі.

 

* * *
У 1998 році в Україні розпочалися польові випробування біотехнологічних культур, а також здійснювалися заходи з оцінки безпеки харчових продуктів та довкілля.

 

* * *
У науковому дослідженні “Потенційний економічний та екологічний ефект від впровадження сучасних ГМ культур у сільськогосподарське виробництво України” Грехема Брукса з Великобританії та Ярослава Блюма з України доводиться, що ГМ культури позитивно впливають на біорізноманіття, а саме:
зменшується кількість розпилень і використання гербіцидів;
значно скорочується використання різних видів гербіцидів;
загалом зменшується загальний об’єм токсичності, що призводить до зберігання грунтів і захисту їх від ушкоджень;
технології вирощування ГМ культур дозволяють вирощувати більше продовольства на менших площах;
заощаджуючи площі угідь, тим самим не пошкоджується ареал і не відбувається вирубка лісів.

За матеріалами засідання прес-клубу, прес-релізів підготував до друку Володимир Дрозюк.

Comments are now closed for this entry