Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 р. № 347 затверджено Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який набув чинності з 30 травня 2013 р.
Цей Порядок визначає механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця.
У цьому Порядку термін “компенсація” означає відшкодування роботодавцю фактичних витрат нарахованого відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” єдиного внеску, сплаченого за працевлаштованого за направленням територіального органу Державної служби зайнятості (далі - територіальний орган) на нове робоче місце зареєстрованого безробітного за місяць, за який такий внесок сплачений.


Право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням територіального органу зареєстрованих безробітних.
Відповідно до статті 26 роботодавець має працевлаштувати на нове робоче місце особу, яка недостатньо конкурентоспроможна на ринку праці, а це: діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу; особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років; інваліди, які не досягли пенсійного віку; один з батьків або особа, яка їх замінює, і: має на утриманні дітей віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності).
Відповідно до статті 27 суб’єкт малого підприємництва (як юридична, так і фізична особа) має працевлаштувати особу (не обов’язково особу, яка недостатньо конкурентоспроможна) на нове робоче місце, але у пріоритетних видах економічної діяльності, затверджених Порядком.
Роботодавець, суб’єкт малого підприємництва, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом двох місяців з дня працевлаштування за направленням центру зайнятості територіальному органу заяву довільної форми, до якої додає довідку.
Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.
Компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець має заборгованість із сплати єдиного внеску та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
Докладнішу інформацію з цього питання можна отримати у відділі взаємодії з роботодавцями Здолбунівського районного центру зайнятості (тел. 2-50-55).

Comments are now closed for this entry