Олександр Семеніхін став жертвою нападників, переніс 15 операцій і вже 9 років прикутий до ліжка. У нього з’явилась перспектива бути прооперованим за кордоном і стати на ноги. Крім мами, інваліда II групи, у нього немає нікого з близьких та рідних.

У 2004 р. на 17-річного студента О. Семеніхіна напали з метою пограбування. Грабіжники намагалися його вбити, завдавши тяжку черепно-мозкову травму. Три тижні він перебував у комі в реанімації лікарні швидкої медичної допомоги м. Києва та сім місяців - на лікуванні в нейрохірургічному відділенні, де йому зробили дві трепанації черепа. Лікарі говорили, що Олександр не виживе, що у нього загинула кора головного мозку, і він буде “рослиною”. Але Саша не тільки вижив, а й повністю відновився інтелектуально: добре розбирається в комп’ютері, знає англійську, займається медициною. Він переніс дві трепанації черепа; операцію закриття великого трепанаційного вікна на черепі; операцію на лівому оці, де внаслідок травми був крововилив, і око не бачило зовсім; операцію на горлі - трахеостому; видалення жовчного міхура; п’ять операцій на правому тазостегновому суглобі, велику операцію на гомілковостопному суглобі та інші операції. У результаті операцій нога вкоротилася на 6 см.
Остання операція була зроблена в Україні 2 березня 2011 року, коли хотіли подовжити ногу. З цією метою зробили перелом правої стегнової кістки в 3-х місцях і наклали апарат Ілізарова. Відламки розійшлися в різні боки і не зростаються. Рентгенівські знімки були направлені для консультації в клініку НОРДВЕСТ, що знаходиться у Франкфурті-на-Майні (Німеччина), професору Крістофу Ранггеру, фахівцю з особливо складних випадків. Він відповів, що в Сашиному випадку методика лікування має бути абсолютно інша: потрібно виправити вісь стегнової кістки, склавши переломи заново, зростити їх і поставити новий, індивідуально виготовлений металевий тазостегновий суглоб. Відповідної апаратури і методики в Україні немає. Крім того, клініка НОРДВЕСТ займається нейрохірургією, що дуже важливо для Сашка, оскільки у нього правобічний параліч. Без цього Сашу не підняти, він лежить вже 9 років!
Ситуація в родині ускладнюється тим, що мама Саші - Валентина Олександрівна Семеніхіна, лікар-невропатолог, ось вже 12 років - важкий інвалід ІІ групи. Вона ледве ходить і не може обслуговувати себе. Мати з сином живуть удвох, обоє отримують мінімальну пенсію - 854 та 821 гривню відповідно. Вартість лікування в Німеччині - від 65 тисяч євро. Сім’я таких грошей не має.
Допоможіть, будь ласка, проявіть милосердя! Допоможіть важкохворій матері підняти на ноги єдиного лежачого сина!
Для допомоги
поштова адреса: Україна, 02095, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 43, кв. 263, Семеніхіній Валентині Олександрівні.
Контактні телефони: +38 (044) 572-70-26 (дом.), (095) 934-16-34 (моб.).
E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кошти просимо переказувати за такими реквізитами:
НАЙМЕНУВАННЯ БАНКУ - ПРИВАТБАНК
НОМЕР РАХУНКА - 29244825509100
МФО - 305299, ЄДРПОУ - 14360570
ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ - благодійна допомога для лікування інваліда І групи Семеніхіна О. С.
НОМЕР КАРТКИ ОДЕРЖУВАЧА - 4405885828697406.
ДЯКУЄМО ЗА ДОБРОТУ
ВАШОГО СЕРЦЯ!

Comments are now closed for this entry