Настоятель Свято-Казанської парафії м. Здролбунів 
о. Юрій Шевчук.

 

Юність – це пора мрій. І хто ж у 17 років не мріяв бути лікарем чи юристом, пілотом чи музикантом?! Юнак Юрій Шевчук теж міг бути ким завгодно. Навіть успішним музикантом – улюбленцем публіки, адже вчився музиці і залюбки грав на музичних інструментах. Та коли його однолітки зубрили музичну літературу, математику чи історію або просто вешталися вулицями міста у пошуках розваг, Юрій опановував слов’янську мову, вчив молитви. Він мріяв стати священиком. А мрії, як відомо, мають здатність здійснюватися, якщо їх щиро прагнуть втілити в життя.
Отож, юнак Юрій Шевчук вступив до Київської духовної семінарії і в 20 років став священиком. 13 жовтня 1992 року Архієпископ Рівненський і Острозький Іриней рукоположив молодого вихованця семінарії у сан священика. Отець Юрій став настоятелем Свято-Михайлівського храму с. Буща Здолбунівського району. За сумлінність і старанність у виконанні Богослужінь та інших священицьких обов’язків молодого настоятеля швидко полюбили сельчани.


Та в лютому 1996 року отця Юрія було переведено другим священиком Свято-Катеринівського храму м. Здолбунів. З сумом проводжали його бущанці. Саме проводжали, а не прощались: з любими пастирями не розлучаються, з ними спілкуються все життя. Бущанці і нині не забувають свого колишнього настоятеля і на свята обов’язково приїжджають до нього в гості. А він, неначе ріднесенький батько, завжди пам’ятає про них і радо зустрічає.
10 років співслужив отець Юрій з благочинним Здолбунівського району протоієреєм Миколаєм, після передчасної смерті якого три роки ніс послух настоятеля Свято-Катеринівського храму. Важкі то були роки. Адже з благословення Високопреосвященнішого Варфоломія, Архієпископа Рівненського і Острозького, вже в 2006 році він розпочав будівництво парафії Казанської ікони Божої Матері. А в 2009 році митрофорний протоієрей Юрій Шевчук був призначений настоятелем цієї парафії.
І нині він несе цей послух в співслужінні з протоієреєм Рустіком Мельничуком та протодияконом Георгієм Пилипчуком. Нелегкий цей послух: встигати відправляти Богослужіння, по-отцівськи дбати про людей та ще й будувати храм. Один красень-храм, збудований під його керівництвом, вже милує око прихожан, а наш батюшка вже розпочинає будівництво нового великого храму. Він невтомно трудиться, сіє зерна віри та благочестя. І тихе, неголосне слово Сіяча приносить свої плоди.
Ми, парафіяни Свято-Казанської парафії, цінуємо і любимо свого пастиря. Адже отець Юрій завжди з нами: в труді і в молитві, в горі і в радості.
13 жовтня нинішнього року наш духовний наставник відзначає 20-річний ювілей свого священицького сану. І ми, духовенство і його вірні чада, бажаємо йому Божої допомоги в усіх його трудах. Храни Вас Господь на довгії благії літа, дорогий наш отче!
Духовенство
Свято-Казанської парафії та парафіяни.

Comments are now closed for this entry