Збереження довкілля - важлива складова цілісного розвитку людини. Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише вчених-екологів. Кількісне й якісне зубожіння біоти зазначають усі, хто хоч якимось чином стикається з дикою природою. Навіть не дуже спостережливі городяни помічають, що дедалі менше стає птахів, метеликів, риби, грибів, ягід, а передмістя, куди вони виїжджають на відпочинок, з кожним роком втрачають свою привабливість. Ці зміни відбуваються безповоротно, тож необхідно задуматись про збереження того скарбу, який нам дає природа.
Створення у 2009 р. на території Здолбунівського та Острозького районів Рівненщини Національного природного парку «Дермансько-Острозький» є важливим кроком у боротьбі за природу в нашому регіоні. Парк став окрасою не тільки області, а й України загалом.


Площа Національного парку 5448,3 га, розташований він у найвужчій частині Малого Полісся - Острозькій прохідній долині, в заплаві річки Збитинка, що протікає між мальовничими пагорбами Мізоцького кряжу та Кременецькими горами. В основі парку 19 раніше існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема ботанічний заказник «Бущанський», орнітологічний заказник «Збитенський», геологічний заказник «Мізоцький кряж», заповідні урочища «Мостівське», Гурби, Зіньків камінь, Пекло.
Завдяки своєму географічному положенню та своєрідній історії формування ландшафтів територія «Дермансько-Острозького» НПП опинилась на перетині кордонів різних фізико-географічних областей. Вона є своєрідною перехідною зоною, в якій вузька смуга поліських ландшафтів дна долини оточена краєвидами, характерними для лісостепової зони в межах Волинської та Подільської височин. Це зумовило багатство рослинного та тваринного світу парку, зокрема, тут зростає близько 50 видів рослин та зустрічається майже 30 видів тварин, занесених до Червоної книги України.
Територія розташування Національного парку цікава не лише з природничої точки зору, це також своєрідний історико-культурний регіон. Довкола розташовані такі визначні пам’ятки, як Острог - місто-фортеця, родове гніздо князів Острозьких, монастир, заснований ними ж у Межирічі, руїни замку у Новомалині, село Дермань, де народився відомий літератор, громадсько-політичний діяч Улас Самчук. На території парку знаходиться місце найбільшого в історії УПА бою з військами НКВС - урочище Гурби. Нині там облаштовано меморіальний комплекс, побудовано чоловічий монастир та планується будівництво церкви.
Багато урочищ парку та околиць оповиті народними переказами та легендами. Одне з таких місць - Турова могила. За переказами, на цьому місці відбувся бій між турками і козаками, в якому козаки отримали перемогу. В тому бою загинув турецький воєначальник, тут же він був похований на коні у вертикальному положенні.
За кілька кілометрів від урочища Турова могила, серед мішаного лісу на схилі пагорба є нагромадження великих каменів, найбільший із них - Зіньків. Його висота понад два метри, а діаметр близько п’яти. У навколишніх селах збереглася легенда про молодого воєводу Зінька, який у долині Збитинки бився з монголо-татарами, а потім з купкою своїх воїнів сховався під каменем.
У селі Дермань знаходиться джерело Батиївка - струмок, що тече територією спаленого татарами поселення Райгородок. За місцевими переказами, з цього джерела напував свого коня сам хан Батий.
Потрібно розуміти всю важливість збереження довкілля і діяти за принципом “не нашкодь”, але й знати, що Національні природні парки є відкритими територіями для цивілізованого відпочинку.
Галина КАЛЬЧУК,
інспектор з охорони
ПЗФ НПП «Дермансько-Острозький».

Comments are now closed for this entry