Стати медиком Антоніна Микитівна Баталова мріяла з дитинства. І власне, ще не покинувши його берега, у неповних 14 розпочала свій шлях до цієї мети. Після 8 класів середньої школи вступила до Хмельницького медичного училища.
Обрала саме цей навчальний заклад, бо знаходився він на рідній їй Хмельниччині, відносно недалеко від дому, а ще тому, що училище це на той час було одним з кращих в Україні - там працювали висококласні фахівці, які й знання студентам, а серед них були й іноземці, давали відповідні. Вчилася з великим інтересом і бажанням, на відмінно оволодіваючи теорією і ретельно переймаючи практичні навики. За словами Антоніни Микитівни, вона ще тоді зрозуміла, що з усіх медичних профілів їй найбільше подобається хірургія.
1976-й рік. Випуск, диплом медичної сестри і розподіл. Направлення отримала у Хмельницький обласний тублегеневий санаторій. Там відпрацювала чотири роки. У цей час вийшла заміж і до робочих додалися клопоти сімейні.
Чоловіка направили на роботу в Здолбунів, тож сюди і переїхали. Влаштувавшись у центральну районну лікарню, Антоніна Микитівна спочатку працювала у хірургічному кабінеті поліклініки, а згодом перейшла у однойменне відділення на посаду операційної медсестри - уже мала необхідний практичний досвід.


Робота операційної медсестри нелегка і фізично, і психологічно, і морально. В її професійні обов’язки входить підготовка операційної кімнати, необхідних медикаментів, шовного і перев’язочного матеріалу, білизни, біксів із стерильними хірургічними інструментами.
Працювати доводиться і вдень, і вночі, в будень і в свято, у зміну і на викликах як ургентному фахівцю. А це - постійний стрес, до якого не звикнеш і який негативно впливає на здоров’я. Операція може тривати кілька годин, буває, що за зміну оперативних втручань декілька - одне за одним, і треба весь час бути на ногах. Крім того, професія операційної медсестри вимагає надзвичайної уважності, зібраності, скрупульозності, акуратності і відповідальності - відволіктись, навіть на мить, чи схибити не маєш права, адже в руках бригади, в якій працюєш, у твоїх руках, реально і буквально людське життя. Успіх хірурга значною мірою залежить від саме правильності, точності й швидкості дій операційної медсетри.
- Найважче буває, коли розумієш, що пацієнту не можеш допомогти, і навпаки - якщо бачу позитивний результат, почуваюсь щасливою, - розповідає Антоніна Микитівна. Ось уже три десятиліття вона працює в хірургії, лишається вірною своєму покликанню. Її поважають у колективі за високий професіоналізм, сумлінність, працелюбність, щирість, чуйність і людяність.
- Я люблю свою роботу, колектив. Люблю людей, спілкування. Буває, молодим медсестрам щось не вдається, то підкажу, поділюсь досвідом, адже їм ще працювати і працювати, - каже пані Антоніна.
Як наставник, А. Баталова підготувала ряд операційних медсестер, а такими, навіть маючи базову профільну освіту і пройшовши спеціальні курси, стають не відразу. Не раз отримувала відзнаки за свою працю. Та, окрім як відданості обраній справі і найкращим рисам досвідченого фахівця, у неї можна повчитися ще й якостям особистісним.
Жіноча доля випала зовсім не проста. Страшним ударом стала передчасна смерть чоловіка - надійної опори і помічника. Тоді від болю розривалась душа, здавалось, усе - край. Але ж тепла й підтримки потребували донька та син, маленька онучка. І Антоніна Микитівна знайшла в собі сили, якщо можна так сказати, “повернутись”, не замкнутись у горі.
Відтоді на її плечах всі сімейні турботи. Наскільки це важко, та ще у сьогоднішньому жорстокому світі, зрозуміло, мабуть, кожному. Та, попри всі труднощі, Антоніні Микитівні вдається з усім справлятися і вдома, і на роботі. При цьому бути завжди у формі - охайною й красивою. Сьогодні діти - її радість і гордість, а онучка - найбільша втіха, для них живе, про них дбає, їм віддає любов і ласку. Береже пам’ять про чоловіка. Коли вдається, поспішає до Божого храму.
Сильна жінка з тендітною душею і великим добрим серцем, так можна охарактеризувати героїню розповіді. Нещодавно Антоніна Микитівна Баталова разом з усіма, хто присвятив себе сестринській справі, відзначила професійне свято. З цієї нагоди і просто як прекрасній людині хочеться побажати їй здоров’я і щастя, усього, що є на світі світлого і хорошого.
Ольга ЯКУБЧИК.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry