29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут. Саме там, на залізничній станції на Чернігівщині, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.
...Їх було триста - студенти та гімназисти. Проти них були тисячі - солдати більшовицької армії. Нерівний бій. Але бойовий наказ наша молодь виконала.
Січень 1918 року. На столицю України насуваються більшовики під командуванням генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, що налічував 300 душ, щоб дати гідну відсіч загарбникам. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії.
Майже весь день студентський курінь безперестанку стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин.
28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну: „Ще не вмерла Україна”, що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга…
Більшовики заборонили місцевим селянам поховати за християнським обрядом тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі. Столицю УНР було захоплено у лютому, а вже у березні звільнено. Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які полягли під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість з яких урочисто поховали у Києві на Аскольдовому цвинтарі.
Довгий час історія бою замовчувалася. Лише у 2006 році на місці бою відкрито меморіал.
Подвиг молодих захисників Вітчизни - героїчна і водночас трагічна сторінка нашої історії, що знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку - її боронити.
Україна пишається молодими героями. Вічна їм слава!

Comments are now closed for this entry