Професія вчителя відповідальна і благородна. Адже, окрім формування у своїх учнів певної системи знань, педагог значною мірою впливає і на формування у них цінностей моральних, особистісних, загальнолюдських. Вчитель назавжди лишає слід у дитячих душах. Впевнена, лишила добрий слід у серцях своїх учнів і Тетяна Михайлівна Маркевич, вчителька Дерманської школи, яка працювала там у 1950-х роках.
З того часу минуло вже не одне десятиліття. Склавшись у кожного по-своєму, життя порозкидало колишніх школярів по різних куточках України і світу. Давно залишила рідне село і я сама. Але там поховані мої батьки. І щоразу, навідуючи їх у місці вічного спочинку, з болем у серці проходила повз занедбану вчительску могилу. Для себе вирішила: потрібно відновити світлу пам’ять цієї людини. Озвучила цю пропозицію у селі і знайшла підтримку небайдужих людей. Спільними зусиллями могилу привели у належний стан - оцементували, поставили хрест, завершується виготовлення таблички.
Усе це стало можливим завдяки директору Дерманського НВК О. А. Шепельчук та педколективу, який вона очолює, випускникам Дерманської школи різних років - І. Л. Сакалу, І. А. Сакал, О. С. Котику, П. Ф. Іваницькій, Ф. О. Єфімчуку, Д. І. Кравчуку, Г. А. Криницькій, М. В. Хавруку,
В. І. Хавруку, Г. М. Лисничук,
В. А. Хомичу, Л. М. Товстому, П. О. Лису. Хай береже їх Господь і дарує їм міцне здоров’я на многії-многії літа.
Софія КОТИК,
випускниця Дерманської школи 1965 року.

Comments are now closed for this entry