Прикро помічати, як сучасні діти, що “живуть” комп’ютером, поступово втрачають закладені в них людські риси і перетворюються на істот, котрі живляться енергією машин. Здебільшого такі випадки закінчуються трагічно. Та можна вчасно зупинитися, щоб не втратити життя, яке дається нам лише раз. Хто ж допоможе дітям це зробити? Насамперед батьки, які є авторитетом для своїх сина чи доньки.
     Такою є родина Кусакіних, що мешкає у Новоздолбунові. Їх молодша донечка Ксенія отримала від батьків те, що може і повинна дати дитині кожна сім’я, - велику любов до книги.      Як розповідає мама дівчинки, бібліотекар за фахом (працює у книгозбірні Здолбунівської ЦРЛ), коли Ксенії було два з половиною рочки, їй почали багато читати. Робили це усі – мама, тато, бабуся, брат дівчинки. Згодом, коли перечитали всі книжечки, що були в домі, виникла потреба записати маленьку до міської бібліотеки (філія № 2 селища Новоздолбунів). Дівчинка просила маму хоча б раз на тиждень брати там нові книжечки і читати їй.
     У березні цього року Ксенії виповнилось 6 років, і тому вона вже сама із задоволенням відвідує бібліотеку та вибирає собі цікаві книги. Бібліотекарі у захопленні від дівчинки, адже вона активна і зацікавлена читачка, у формулярі якої з початку читацького стажу вже близько чотирьохсот записів. Найбільш цікавими Ксенія вважає казки про тварин, полюбляє й дитячі журнали “Яблунька”, “Барвінок”, “Дивосвіт”, “Пізнайко”, “Стежинка” та ін.
     Самостійно дівчинка прочитала не так і багато, але найбільша її мрія – перечитати всі ці книжки самотужки. Чимало добрих дитячих мрій з’явилось і після прочитання книжок. Наприклад, окрім хом’ячка, за яким доглядає, мати ще й білочку, папугу, черепашку, рибок, а також навчитися лікувати тварин.
     Ксенія часто малює літературних персонажів і каже, що з-поміж казкових героїв вона найбільше схожа на Сплячу Красуню та на Попелюшку. Мабуть, і це не випадково. Бо своїми маленькими рученятами вже вправно ліпить вареники, виробляє коржики, нарізає салати. Дівчинка завжди втішає маму, коли є якісь негаразди, хвилюється за всіх у родині. Мама Ксенії радіє, що донечка росте слухняною і відповідальною. 
     Як бачимо, дитина має щире, сповнене добротою серце. Добротою, яка бере початок з ласкавого слова і чарівної казки. Бере початок з книги. Тієї, яку ніколи ніщо не замінить. Навіть комп’ютер, котрий приборкує усіх, хто не любить читати і не пізнає духовного у житті. Адже він - машина, котра має служити в робочих потребах. То хто ж сказав, що комп’ютер замінить книгу? 
Олена ЮЩУК, 
завідуюча міською 
бібліотекою-філією № 2.

Comments are now closed for this entry