9 листопада, у день Преподобного Нестора-літописця ми відзначаємо День української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки. Нестор-літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.
“Плекаймо рідне слово!”, саме таку назву мало свято до Дня української писемності та мови, що відбулося в моїй рідній Здолбунівській школі № 4, свято рідної мови, мови незрівнянного сміхотворця Котляревського, геніального Тараса Шевченка, мислителя і філософа І. Франка і, звичайно ж, кожного українця. У виконанні учнів 9-х класів прозвучали поезії сучасних авторів, уривок з опери «Наталка Полтавка» Котляревського, поеми «Тополя» Шевченка, а інсценізація «Чия мова найбагатша» не залишила байдужим нікого з присутніх. Учні поринули у чарівний світ українського слова, ознайомились з історією виникнення української писемності, дізналися, який непростий шлях пройшла українська мова від свого виникнення і до сьогоднішнього дня. Також школярі читали вірші про українську мову, знайомилися з книжковою виставкою “Воскресне мова - воскресне Україна”. Захід завершився написанням радіодиктанту. А підготувала це свято наш вчитель української мови та літератури О. І. Шпить.
Мова - запорука існування народу. Захищаючи рідне слово, захищаємо свою націю, її гідність, право на майбутнє. Зробімо все, щоб сяяла українська, як та зоря ясна!
Євгенія НЕТИКША,
учениця 9-А класу
Здолбунівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4.

Comments are now closed for this entry