Літній таборовий сезон 2011 року здовбицьким пластунам запам’ятається надовго. Його усі чекали з нетерпінням, бо саме цієї пори року проходять вишкільні табори, котрі для пластунів є своєрідною практикою після річного теоретичного навчання. Літній табір - апогей виховної програми. Діти віком від шести до вісімнадцяти років, без телефонів і комп’ютерів, упродовж двох тижнів віч-на-віч з природою, у дружньому колі однодумців прагнуть відчути красу і велич рідної землі, навчитися цінувати допомогу друзів, долати перешкоди, віднайти справу до душі.


Першими пройшли таборову практику пластові новачки з рою “Соколики”. Разом з сестричкою Катрусею Ольшевською діти відвідали крайовий історичний табір “Літопис рідної землі”, що дислокувався на Косівщині – одному з наймальовничіших центрів Гуцульщини. Новаки стали учасниками ще одного табору “Джур і гетьманівен”. “Жовтодзьоби” з радістю полинули у добу козаччини. Тут вивчали життя і подвиги видатних гетьманів України. Усе це відбувалось у формі захопливої гри.
Не так просто і не менш захопливо було й учасникам юнацьких гуртків “ГМВТ” та “Колючки”. Під проводом мудрих виховників Сашка Денисюка, Оксани Примас хлопці та дівчата відбули двадцятиденний окружний вишкільний табір “Нова епохо”. Варто відзначити мужність юнаків гуртка “Героїв меча та вогню” Андрія Романчука, Павла Шарафана, Андрія Мовчанюка, котрі під час таборування здали вмілість “Два пера”. До речі, найскладнішим її етапом була ночівля в лісі. Спершу потрібно було змайструвати місце для спання та водонепроникне шатро з природних матеріалів. А найважче – побороти страх і загартувати терпіння. І хоча кожен з юнаків у будь-який момент міг відмовитись від випробування й піти в табір, вони відмінно справились із завданнями.
А ось старші пластуни (кому за вісімнадцять) у серпні взяли участь у меморіальній міжнародній пластовій експедиції “Вирій”, метою якої було відновлення і впорядкування українських цвинтарів на українських етнічних землях, що нині є територією Польщі.
Пластуни Здолбунівщини мали окремий об’єкт. Нам випала велика честь впорядковувати кладовище вояків Української Повстанської Армії у селі Воля-Волоська, розташованому на 50 км південніше від Перемишля. Цвинтар, на якому спочивають близько 180 вояків, знаходиться на одній із вершин Карпат. Разом з українцями Польщі нам вдалося встановити великі металеві хрести, впорядкувати курган і територію навколо нього. Цим самим відновити нашу героїчну минувшину у пам’яті майбутніх поколінь.
Юрій ШАДИЙ,
педагог-організатор
Здовбицької ЗОШ І-ІІІ ст.

 

Comments are now closed for this entry