Увагу кожного, хто буває у селі Гільча Друга, привертають руїни незвичної за архітектурою старовинної будівлі (див. на фото). Дізнавшись від місцевих жителів, що це залишки колишньої зведеної чехами ще наприкінці 19 ст. поштової станції, а згодом сільської корчми, одних охоплює почуття здивування, інших обурення – як так могло статися, що така унікальна для нашого району споруда безповоротно втрачається? Адже це наша історія. Як можна не пам’ятати про це? Ми ж вважаємо себе культурною нацією, інтегруємося в Європу, а тут така кричуща безгосподарність і безвідповідальність!


Зазвичай, у таких ситуаціях прийнято звинувачувати місцеву владу. Можливо, й так, адже споруда розвалювалася на очах багатьох сільських керівників не рік і не два, а десятиліттями. Проте про нинішнього Урвенського сільсього голову цього не скажеш. Л. М. Балабат – людина розважлива, далекоглядна, і до культурного надбання рідного краю ставиться з повагою. Коли в 2006 р. односельці вперше обрали її головою, одним із найважливіших своїх завдань визначила пошук шляхів і можливостей для збереження історичної будівлі. Розуміючи, що за кошти сільського бюджету її відновити неможливо, єдиним варіантом виходу з цієї ситуації керівник сільської громади вважала продаж проблемного об’єкта підприємцю, який би за власні кошти “вдихнув” в нього життя. Цим вдалося б, як кажуть, два зайці вбити – і будівлю зберегти, і поповнити сільську казну. Не дивлячись на труднощі, таку людину вдалося знайти. Проте тодішня влада ініціативу сільського очільника не оцінила, навпаки – осудила. Для мене особисто незрозуміло, чим Урвенський сільський голова не догодив можновладцям. Та через суд рішення сільської ради про продаж об’єкта було скасоване.
Хто від цього виграв? В усякому разі не мешканці села, які щоразу, проходячи повз руйновище “корчми”, зітхають і все менше й менше вірять в те, що цю примітну місцеву пам’ятку вдасться зберегти для наступних поколінь. Ось так благі наміри небайдужих до історичного надбання людей розбилися об стіну нерозуміння, упереджених владних амбіцій, напускного патріотизму та безпідставних підозр.
Людмила ВАСЮК.
Фото автора.

 

Comments are now closed for this entry