Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників. Тому профілактика нещасних випадків, здійснення заходів, спрямованих на усунення причин виробничого травматизму, шкідливих і небезпечних виробничих факторів є одним із основних завдань державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Адже набагато вигідніше і гуманніше запобігти виробничим травмам і розвитку профпатології в працюючих, ніж потім докладати зусиль щодо відновлення працездатності та здоров’я травмованих і виплати їм значних страхових коштів, які ніколи не зможуть компенсувати втрачене здоров’я.
Стаття 13 Закону України „Про охорону праці” вимагає від роботодавців розроблення і реалізацію на кожному підприємстві ефективної системи управління охороною праці (СУОП). Система управління охороною праці – частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасних випадків на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. Відповідно до Рекомендацій щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці, при розробці Положення про СУОП на підприємстві, у ньому мають бути викладені структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних підрозділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, обов’язки та відповідальність керівників служб, підрозділів, а також працівників. Функціонування на підприємстві системи управління охороною праці не тільки забезпечить зменшення ризиків настання нещасних випадків, але й покращить управління виробництвом, підвищить продуктивність праці.
Досить ефективним щодо профілактики нещасних випадків на виробництві є призабутий трьохступеневий контроль за станом охорони праці. Працівник, над діями якого встановлено надійний контроль, не стане працювати без необхідних засобів індивідуального захисту, не буде вживати на роботі спиртні напої і т.д. Він, принаймні, неодноразово задумається, перш ніж порушити трудову дисципліну.
Безперечно, велика роль за створення безпечних умов праці покладається на керівника підприємства. Хороший керівник завжди усвідомлює свою відповідальність за колектив, не шкодує коштів на удосконалення виробництва, покращення умов праці, комплексне вирішення питань охорони праці. На підприємствах з високою культурою виробництва, зазвичай, відсутній виробничий травматизм. Такий підхід у проявах турботи про здоров’я та безпеку працюючих в кінцевому підсумку обертається високопродуктивною і якісною працею.
Пам’ятаймо: проблеми охорони праці не вирішуються розчерком пера і назавжди. Вони потребують повсякденної копіткої роботи. Якщо інші види робіт можна почати і завершити, а обсяг зробленого встановити за певними показниками, то заходи з безпеки праці такому обліку не підлягають. Впливаючи на працездатність працюючих, саме ці заходи потребують до себе постійної уваги.
Микола Овсійчук,
страховий експерт з охорони
праці відділення ВД ФСНВ у Здолбунівському районі.

Comments are now closed for this entry