Відзначити сімейне торжество - 90-літній ювілей в село Мости до Віри Максимівни Миронюк приїхала вся родина. Коли всілися за довгеньким столом, - зраділа тітка Віра, що у неї гарна, дружна і велика родина: троє синів із невістками, троє дочок із зятями, 26 онуків, 28 правнуків та 3 праправнуки. А напередодні її ювілею в Миколаєві по лінії її сина Никифора народилася ще одна правнучка. Словом, у живих і здорових налічується 66 чоловік!
Гості вітали рідну матусю і дорогу бабусю з відкритим серцем, вдячністю і щирими побажаннями.
Знаю Віру Максимівну з самого дитинства і я. Отож, також прийшла привітати її наступного дня. Не раз бачила я цю жінку, як ні світ, ні зоря з поля поверталася вона додому з чималим рядном трави чи бурякової гички. Спочатку з’являлося рядно, наче випливав сам по собі величезний клунок, а вже потім можна було уздріти і саму Віру Максимівну. Жіночка вона невеликого зросту, з відкритим, ясним поглядом, з доброю усмішкою на обличчі.
Родом Віра Максимівна з села Андрушівка Тернопільської області, а заміж вийшла в село Святе, де й збудували з чоловіком Семеном Олексійовичем добротне господарство, виховали дітей, вивели в люди. Помер чоловік у 1981 році. Тож після його смерті вона ще 25 років здужала господарювати сама. А тепер живе в найменшої дочки у селі Мости.
Десятками літ не стільки зрошувала її роса з неба, скільки капав на сорочку рясний піт з чола.
Трудилася, як всі, в полі, в ланці. Робила там, де потрібні були її руки.
- Бувало, в жнива по 3 - 4 години на добу спали, - пригадує Віра Максимівна. - На роботу бігли вдосвіта, з роботи приходили, як сонце зайде. Тож, попораєш господарство, їсти зготуєш, то вже й спати ніколи. Нас мама з татом змалку навчили працювати. Люди раніше міцні були і робили важко. Але доки людина працює, доти й живе...
До речі, Віра Максимівна із сім’ї довгожителів. Її тато та мама прожили до ста літ, і в свої 90 вона також має гарну пам’ять, читає без окулярів, ще й дещо по господарству допомагає. А як гарно вона співає! І українських народних, і жартівливих пісень, і польських.
- Для того, щоб довгожителем стати, - говорить тітка Віра, - людина має відчувати себе комусь потрібною. А увага з боку дітей - Лідії, Марії, Володимира, Никифора, Андрія, Ганни та їх сімей - найкращі ліки.
Многая і благая Вам літа, шановна Віро Максимівно!
Ніна Мельник,
завідуюча клубом села Мости.

Comments are now closed for this entry