Письменник починається з обличчя.
Це потім вже і голос, і рука…
У ньому він до істини найближче,
І видно це, як з першого рядка.

*****
В. Стусу
Кляли, цькували, нищили поета.
Було це в нас ще здавна на Русі.
І хоч кричи!..
Та все ж таки планета, –
Вона не зійде з власної осі.

*****
Ти, як сонце, живеш у мені…
Я дивлюсь в твої очі бездонні.
Я кохаю тебе уві сні,
Я кохаю тебе у безсонні.

*****
Ти в моїх снах, наче птах серед ночі.
Ти в моїх снах, моїх снах, моїх снах…
Бачу тебе і дивлюсь тобі в очі,
І увесь світ в твоїх бачу очах.

*****
Візьми свій хрест і з ним іди потроху.
Прийми свій шлях і не чекай чудес.
Хай ти прийдеш цим шляхом на Голгофу,
Та тільки він є шляхом до небес!
Ю. Бржечко.

Comments are now closed for this entry