Як уже повідомлялося, 5-6 лютого в будинку культури цементників м. Здолбунів стартує перший турнір пам’яті Ковальчука Олександра Костянтиновича, який, впевнені, займе особливе місце в шаховому календарі області. Він буде присвячений події, з якою кожен з нас час від часу стикається, і від якої (так створений цей світ) нікуди не дінешся – втрати близької людини. Ці події від нас не залежать, але від нас залежить, чи ми будемо пам’ятати, вшановувати чи згадувати. Особливо, коли людина, яка від нас пішла, залишила після себе багато добрих справ, яка була чесна з собою і оточуючими, яка до кінця своїх днів була віддана своїй справі – грі в шахи, і яка передала це своєму сину.
Напередодні турніру кореспондент газети “Нове життя” взяв інтерв’ю у сина, ініціатора проведення цього шахового заходу, президента обласної шахової федерації Володимира Ковальчука. А перед тим повідомляємо дати про життєвий і виробничий шлях Ковальчука Олександра Костянтиновича:

 

1973 – 1974 рр. – служба в Збройних Силах Радянського Союзу;
1975 – 1976 рр. – ПМК №63, майстер- будівельник;
1976 – 1979 рр. – Квасилівський дослідний завод, інженер-будівельник по експлуатації будівель та споруд;
1979 – 1981 рр. – завод будівельних матеріалів, майстер-будівельник;
1984 – 1985 рр. – Здолбунівський райсількомунгосп, майстер-будівельник;
1985 – 1994 рр. – СУ- 13 Трест "Надимгазпромбуд", електрозварювальник;
1996 – 1998 рр. – МПП “Вік- експо”, старший виконроб відділу капітального будівництва;
1999 – 2009 рр. – ТзОВ "Комунальних підприємств", головний енергетик.
З 1998 року – президент Здолбунівської федерації шахів (кандидат в майстри спорту), народився у Волинській області, смт. Колки.
Виклад інтерв”ю.
- Володимире, розкажіть будь ласка, про батька, хто він був для Вас, за що йому вдячні?
- Насамперед, він був для мене батьком та рідною людиною, яка мене по мірі можливості вчила життя і давала настанови. Я дякую батьку за те, що він у мене був і за те, що я народився на світ Божий.
- Ви дуже багато часу, енергії витрачаєте на організацію шахового життя області. Як батько ставився до ініціатив сина? Що він Вам говорив, радив? Адже ми пам’ятаємо, що ще років п’ять тому такого терміну як “шахове життя області” практично не існувало і його створити було завдань не з легких.
- На початку моєї шахової кар’єри батько негативно ставився до захоплення цією грою, а повчав більше уваги приділяти навчанню в університеті та професійній діяльності. Але з часом зрозумів, що одне іншому не заважає. Вважаю, що розвтиток будь-якого виду спорту залежить від самої людини, яка, образно кажучи, є мотором і від якої буде залежати розвиток певної галузі. А вислів “вода каміння точить” є девізом мого життя, тобто, я ніколи не зупиняюся на досягнутих успіхах. Якщо ставлю декілька цілей, яких треба досягнути, то я живу. Щодо розвитку шахів на Рівненщині, то все лише починається. Хочу, щоб наша область була в числі перших в Україні.
- Можливо, в дитячому віці в спілкуванні з батьком у Вас виникали цікаві, повчальні історії? Поділіться, будь ласка, ними з читачами.
- Батько багато чого навчив мене по господарству, коли я проживав у Здовбиці. Це мені сьогодні допомагає не цуратися роботи та й, зрештою, не бути білоручкою.
- Тепер щодо організації турніру. За попередніми оцінками, він буде одним з наймасовіших заходів, проведених на території області за останні роки. Яке для Вас значення має його успішне проведення? Він буде традиційним? Які плани на майбутнє?
- Мені буде дуже приємно, коли в турнірі візьме участь якнайбільше шахістів. Адже батька знало багато людей в області як в спорті, так і по роботі. Турнір стане традиційним, а з роками буде масовішим.
- Є інформація, що цей захід не обмежиться тільки проведенням турніру.
- Можливо, на турнір завітає віце-чемпіон світу з шахів Василь Іванчук. Крім того, мав бути мій товариш чемпіон світу з шахів Руслан Пономарьов, але в нього відповідальний турнір в Голландії.
- Що б Ви побажали учасникам змагання?
- Щоб вони завжди любили і шанували своїх батьків, як це у святому Письмі сказано.
Запрошую усіх, хто знав батька, на відкриття турніру 5 січня об 11 годині в будинку культури цементників.

Comments are now closed for this entry