Полеглим завжди потрібно віддавати шану. У народі кажуть, що час - найкращий лікар. Так, він і рани вигоює, він і з душ вивітрює ненависть, він і шанс для майбутнього нам дає.
     Ніхто достеменно нині не зможе у повній мірі оцінити ті події, які 65 років тому луною вибухів гармат і тріскотінням кулеметів прокотилися Гурбенськими лісами. Йшла війна, гинули люди. Сила йшла на силу. Згадуючи ті далекі події, в Гурбах минулого вівторка вшановували пам’ять полеглих вояків УПА.

     Гурбенські ліси… Скільки тисяч жителів загублено по цих лісах. Очевидці і старожили добре пам’ятають побоїще в мальовничому селі Гурби, коли 23 квітня 1944 року, на третій день Великодня, сюди групами й поодинці пробивалися вояки УПА. Ніхто з них тоді не знав, що ліс уже давно був оточений загонами енкаведистів з танками й гарматами. В ніч на 24 квітня розпочався кривавий бій між озброєною регулярною радянською армією і військами УПА. Частину їх складали мобілізовані без зброї. Більше того, вони жодного разу не брали участі в боях. Майже добу йшов бій. При цьому були використані танки й авіація. Загинуло дуже багато вояків, переважно неозброєних. Точної цифри не встановлено. Впали у нерівному бою тисячі і тисячі… Хоробрістю відзначився курінь Сторчана. 60 вояків його загинуло, багато було поранено.

 

 

 

     Ще довго ночами пробиралися в Гурбенські ліси нещасні батьки та рідні – шукали тіла своїх дітей, батьків, братів, зносили їх на узлісся, де й насипали дві братські могили. Тут щороку вшановують загиблих патріотів національно-визвольних змагань. Аналогічний захід відбувся і цього року. 
     Відразу після Божественнолї Літургії, яку очолив митрополит Рівненський і Острозький Євсевій, відбувся мітинг-реквієм. Його відкрив голова Здолбунівської районної ради Василь Тимощук і надав слово голові Рівненської облдержадміністрації Віктору Матчуку, який, виступаючи, наголосив, що у 65-й раз зібралась громада пригадати тих людей, які поклали свої голови на вівтар свободи і незалежності. Були вояки УПА, які загинули відразу в ході бойових дій. Були ті, кого взяли і потім репресували – вислали до Сибіру, і вони лишилися там навіки. Були ті, хто повернувся звідти, але від поневірянь, від отриманих ран пішли з цього світу. І зовсім мало залишилося тих, хто ще сьогодні разом з нами знаходиться тут або через хвороби не зміг приїхати сюди, але ще живий. І пам’ять про них житиме вічно, вона слугуватиме прикладом любові до своєї нації, до своєї Вітчизни.

 

 

     Насамкінець В. Матчук висловив вдячність тим, хто доклав зусиль в опорядкуванні священних місць на Гурбах, хто збирав відомості про загиблих учасників гурбенських подій.
     Про подвиги героїв Гурбенських лісів, про необхідність свято берегти пам’ять про них, любити і примножувати славу рідної України говорили на мітингу народний депутат України Юрій Костенко, перший заступник голови обласної ради Валентин Королюк, учасники боїв на Гурбах Василь Кирилюк з Дерманя та Євген Овсіюк із Спасова, голова Збаражського братства вояків ОУН-УПА ім. генерала-хорунжого Клима Саура Тернопільської області Ярослав Перчишин та ін.

 

 

 

     Депутат обласної ради Василь Червоній, виступаючи перед учасниками урочистостей, висловив стурбованість за долю української нації, ряд претензій на адресу Президента України Віктора Ющенка за його нерішучість і невиконання обіцянок, даних на Майдані Незалежності в Києві.
     В цей пам’ятний день до підніжжя братської могили загиблих вояків УПА керівники області і району, гості, ветерани національно-визвольних змагань поклали квіти і вінки.
     На честь вояків УПА був даний військовий салют, а також з нагоди 65-ї річниці гурбенського бою нагороджено ювілейною відзнакою “Гурби 1944-2009 рр.” групу учасників національно-визвольних змагань.
Євген ШИЛАН.
На фото: під час урочистостей у Гурбенських лісах.
Фото автора.

Comments are now closed for this entry