Складне економічне становище в країні нерідко призводить до закриття підприємств, установ, організацій, тобто їх ліквідації чи реорганізації. У свою чергу ці процеси супроводжуються звільненням працівників, скороченням їх штату, переведенням на іншу роботу тощо. Нещодавно до центру права Рівненського Комітету виборців звернулася громадянка, яка потрапила в подібну ситуацію: підприємство, де вона працює, припиняє свою діяльність. Тож жінка цікавилась, як правильно оформити припинення трудових відносин зі своїм роботодавцем.
На це та пов’язані з ним питання відповідає юрист РОГО «Комітет виборців України» Мирослава Примак.

 

Дуже часто роботодавці у випадку повного припинення діяльності свого підприємства (ліквідації) пропонують своїм працівникам звільнення «за згодою сторін». Однак, краще не поспішати на таку «угоду», оскільки це впливає на Ваші соціальні гарантії та вихідну допомогу.
Зокрема, в разі звільнення за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) за заявою таких осіб державна служба зайнятості приймає рішення про надання громадянам статусу безробітних за відсутності підходящої роботи з восьмого дня після реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляє наказом.
Але варто звернути увагу на те, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю, визначена п. 4 ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років (720 календарних днів для осіб передпенсійного віку – за два роки до настання права на пенсію), для осіб, звільнених з останнього місця роботи за угодою сторін, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 31 зазначеного Закону, скорочується на 90 днів і не може перевищувати відповідно 270 чи 630 календарних днів протягом двох років.
В такому випадку правильно «звільнятися» за п.1 ст.40 КЗпП України: підстава – ліквідація підприємства, установи, організації.
Як результат такого виду звільнення, надання статусу безробітного настає протягом 7 днів, якщо працівнику не було запропоновано підходящої роботи; право на одержання допомоги по безробіттю настає з 8 дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості. Але термін виплати допомоги по безробіттю не підлягає скороченню, як у попередньому випадку.
Слід зазначити, що згідно з КЗпП деякі категорії працівників, які звільняються у зв’язку з ліквідацією підприємства, підлягають обов’язковому працевлаштуванню, а саме:
вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років – якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком);
одинокі матері за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП);
батьки, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуни (піклувальники) (ст. 186-1 КЗпП);
працівники, віднесені до категорій 1, 2, 3 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Не забудьте отримати в день звільнення трудову книжку та прослідкуйте за тим, щоб її Вам правильно оформили, копію наказу про звільнення та остаточний розрахунок. Вам мають виплатити:
заробітну плату за фактично відпрацьований час у місяці звільнення;
грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки;
вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку (у випадку звільнення за угодою сторін вихідна допомога не виплачується).
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити перед їх виплатою (ст. 116 КЗпП).
Інформаційний відділ РОГО КВУ. 

Comments are now closed for this entry