Нещодавно, 10 вересня цього року, наш навчальний заклад святкував 75-річний ювілей. Довгу історію має гімназія, довжиною в життя не одного покоління. Це історія сотень, тисяч доль, які по краплині творили велику книгу життя однієї школи: спочатку чеської, потім середньої школи № 2 з російською мовою навчання, а згодом – гімназії.

На фото: директор гімназії І. Г. ГНАТЮК (шостий зліва)
серед колишніх випускників закладу та гостей у день святкування.

Перша в рідній школі зустріч після довгої розлуки повернула випускників у дитинство, а знайомі обличчя навіювали спогади... Особливою теплотою відзначалась зустріч між випускниками і їх колишніми вчителями – тепер уже ветеранами педагогічної праці


Л. Смотр, Н. Глагов’як, Г. Мельник, В. Кородзієвським, О. Бойко, О. Суржко, Н. Папроцькою, В.Чебаненко, Є. Орловською. Спілкування проходило в дружній, майже сімейній атмосфері. Це був момент єднання поколінь. У шкільному спортзалі лунала музика минулих років, запрошуючи в гості до юності. Приємно дивувала галерея фото випускників, розміщена у гімназійному коридорі. Усім присутнім теперішні учні вручали ювілейні значки із символом гімназії – Мудрою Совою. Сльози радості, дружні обійми і безліч вражень – саме так розпочалося святкування ювілею.
У той же час, учням гімназії було представлене інше дійство: відкриті уроки давали колишні випускники школи. Заслужений професор Московського університету Геннадій Матвєєв провів урок історії в 11 класі. Тетяна Кеда (Єгорова), котра нині працює в Київському університеті ім.
Т. Шевченка, кандидат хімічних наук, навчала гімназистів хімії. Василь Граб, краєзнавець, а за освітою юрист, знайомив дітей з основами правознавства. Сюрпризом для гімназистів стала зустріч з випускником 1952 року, головним отаманом Дніпровської флотилії, контр-адміралом Анатолієм Рагуліним. Шанований гість розповів про своє життя.
Продовжились урочистості в будинку культури цементників. Серед запрошених – випускники школи, ветерани педагогічної праці, вчителі, які сьогодні трудяться на педагогічній ниві, гімназисти і гості свята – представники органів місцевої влади.
Гімн гімназії (муз. В. Гриськова, сл. В. Ярмолюка), який виконувався вперше, ознаменував початок концерту. Директор гімназії І. Гнатюк привітав усіх присутніх і на правах господаря офіційно відкрив святкове дійство. Привітати школу з ювілеєм прийшли голова РДА М. Євчук, голова районної ради В. Тимощук, міський голова
І. Ольшевський, начальник управління освіти і науки ОДА
І. Вєтров, начальник відділу освіти РДА В. Бондарчук, голова районної організації профспілки працівників освіти
О. Єгорова. Кожен з них приготував сюрприз – пам’ятний подарунок гімназії. Приємним моментом було нагородження педагогічних працівників гімназії грамотами обласної ради
(Ж. Павлусь), управління освіти (І. Гнатюк, І. Кирилюк, Т. Базан, Ю. Михалко), районної державної адміністрації, районної та міської рад.
З теплими словами вітання звернувся до присутніх перший директор гімназії – В. Брудновський. Саме завдяки його старанням середня школа № 2 у 1995 році отримала новий статус – гімназії. Віталій Степанович багато років віддано працював як керівник навчального закладу, налагоджував його зв’язки з іноземними вузами і співпрацював з місцевими. І все це заради розвитку та зміцнення авторитету школи.
Діяльність гімназії неможлива без підтримки батьків, органів влади, спонсорів та меценатів, тому з нагоди ювілею було вручено подяки від закладу людям, які зробили вагомий внесок у її розвиток та процвітання: керівникам підприємств, установ та організацій, приватним підприємцям і, звичайно ж, батькам учнів.
Сповненими хвилюючих слів були виступи випускників, які подолали сотні, тисячі кілометрів, щоб зустрітися з минулим. Нікого не залишила байдужим тиха сльоза сивочолого професора Г. Матвєєва, який з таким трепетом пригадував шкільні роки, своїх наставників. По-юнацьки мрійливими були спогади А. Рагуліна. Повним несподіванок став виступ колишньої піонервожатої, заступника директора школи у 1969-1975 рр., полковника міліції
Л. Флореску. Естафету вітань продовжив військовий комісар, підполковник О. Ємченко. Щирими і повними вдячності були слова Л. Дорошевої, представниці випускників 10-Б класу 1966 року випуску. Кожен із тих, хто виходив на сцену, з гордістю і вдячністю згадував рідну школу і дорогих наставників, які своєю працею творили і творять майбутнє.
Святковий настрій під час урочистостей створювали танцювальні колективи, учасниками яких є наші учні, а керівниками Н. Арустамян та
Н. Буздиган – випускниці школи. Довго не змовкали оплески і вигуки “Браво!” після жартівливого попурі у виконанні родини Стельмащуків (належать до династії випускників нашої школи). Глядацькі симпатії отримали ансамбль учителів гімназії та учнівський ансамбль “Вишиванка” (керівник – А. Тобяш). Ностальгічні спогади навіяла пісня “Старі фотографії” у виконанні учня 11 класу
Т. Ступака, що лунала на тлі слайдів із світлинами з історії школи та її учнів, повертала в минуле і змусила забриніти дзвінку сльозу навіть у мужніх чоловіків, бо ж “…на старих фотографіях всі молоді… У зіницях печалі, як у чорній воді, відбиваються люди, дерева, обличчя…”
Як на крилах, пролетів час, свято завершувалося. Тільки хвилююче звучав “Шкільний вальс”, закликаючи всіх випускників закружляти у вальсі юності, спогадів, мрій... У день святкування ювілею школи ми повернулись у роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці ясні надії. Адже всі ми родом із дитинства....
Олеся ДУЧЕНКО,
вчитель Здолбунівської гімназії. 

 

Comments are now closed for this entry