Як і у всіх, сьогодні вистачає чимало проблем і в сільгоспвиробників. Особливо відчувається це в тваринництві. Зменшується поголів’я великої рогатої худоби, через брак коштів страждає і селекційна робота, і цінова політика на сільгосппродкцію не влаштовує селянина. Переробників не цікавлять витрати господарств на виробництво сільгосппродукції, ні її собівартість. У них немає жодних аргументів, із чого береться таке збиткове для господарств ціноутворення. До речі, цього року закупівельна ціна на молоко на 20 відсотків нижча проти тієї, що була в цей період у минулому році, і щомісяця вона знижується. Наприклад, у березні вартість молока складала 2 гривні за один літр. Яка ціна буде далі – невідомо. Окремі молокозаводи за літр молокопродукції пропонують 90 копійок. Парадокс – не інакше. А мінеральна вода коштує вдвічі дорожче.

     Саме цей сумний фактор збурив здавачів молока. Щоб якимсь чином вирішити цю проблему, управління агропримислового розвитку РДА двічі збирало нараду за участю представників молокозаводів, сільських голів, ініціативних груп. На жаль, ніхто з переробників не насмілився прибути на зібрання. А минулого тижня знову відбулася представницька нарада, в якій взяли участь сільські голови, заступник голови Рівненського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України Віктор Боденчук, начальник управління агропромислового розвитку РДА Роман Дрозд, заступник голови райдержадміністрації Юрій Лиморенко, де було прийнято відповідне звернення до переробників, в якому записано, що з 13 квітня населення припиняє здавати молоко до встановлення граничної закупівельної ціни (не менше 2 грн. 50 коп. за 1 л).
     Цікаво, чи прореагують на це молокозаводи? Чи потечуть молочні ріки на переробні підприємства? Вже досить обдирати селянина як липку, нарікати на ринок збуту, мовляв, Росія не приймає молочну продукцію, а потрібно, як заявили на нараді, негайно прорахувати прийнятні для переробників і виробників ціни за молоко.
Євген ШИЛАН.


 

Comments are now closed for this entry