Крім державної символіки в Україні історично склалися народні символи - вишитий рушник, вінок, червона калина, верба, липа, мальва, чорнобривці.
Український віночок - це не просто краса, а й оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.
Віночок, як головний убір, дівчата плели із 12 живих квітів, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник - символ здоров'я, деревій - нескореності, барвінок - життя й безсмертя людської душі, цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості, калина - символ краси та дівочої вроди, любисток і волошка - відданості та вірності, ромашка - символ дівочої чистоти, ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові, хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму. Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.


До віночка в'язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева стрічка - символ землі-годувальниці, ліворуч і праворуч від неї дві жовті - символ сонця, за ними світло- і темно-зелена - символи живої природи, краси і юності. Далі синя й блакитна - символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча - символ хліба, а з другого - фіолетова - символ розуму, потім малинова - символ щирості та рожева - символ багатства. По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали дівочу косу від злого ока.
Носити віночок починали дівчатка з трьох років (перші віночки їм плела мама). І для кожного віку був свій набір квіточок.
Крім "вікових" віночків, що плелися відповідно до віку дитини, існували ще ритуальні, звичаєві тощо, усього понад сімдесят видів.
Існує чимало легенд про віночок. Ось одна з них. Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок був гарний, говорив красиво, а його ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тож не просто кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили.
Є і багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю. А весільний звичай - віночком з барвінку, зробленим на дівич-вечорі, прикрашати голову молодої. Після весілля свекруха знімає з неї вельон з віночком, який молода зберігає все своє життя. Вважається, що зберігати віночок потрібно за образами (щоб шлюб був міцним).

 

Comments are now closed for this entry