Народження... Задумайся на мить,
Що може більш природа людям  дати?...
Це незбагненна вічність, що летить,
І святість жінки в однім слові - Мати!


Кожна людина з моменту її народження наділена правоздатністю і визнається суб’єктом права. Народження дитини в сім’ї є важливим правопороджуючим юридичним фактом, з настанням якого між батьками і дитиною виникають конкретні суб’єктивні права і обов’язки, які називають батьківськими.
Сім’я завжди була оберегом тепла, духовності для людини. Але через непослідовність і недовершеність змін, що відбуваються в нашому суспільстві, цей соціальний інститут зіткнувся з безліччю проблем, які часом не під силу вирішити без державної допомоги.
Закон забезпечує людині можливість реалізації природних прав на шлюб, сім’ю, материнство та батьківство. Він захищає новонароджену дитину, створюючи для неї передумови щасливого життя у сімейному оточенні, в атмосфері любові і розуміння, сприяє виконанню сім’єю різноманітних соціальних функцій.
Норми чинного законодавства, зокрема Сімейного кодексу України, покликані забезпечити благополуччя дітей у сім’ї, сприяючи зміцненню почуття взаємних обов’язків між подружжям, батьками та дітьми, утвердженню внутрішньої необхідності бути потрібним один одному. Значним досягненням є те, що в наш нелегкий час утвердження найголовніших людських цінностей є пріоритетом у регулюванні сімейних відносин.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я і набуття громадянства. Держава зобов’язується забезпечити дитині такі захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї перед законом, і з цією метою вживає всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
З метою реалізації прав дитини, закріплених у зазначеній Конвенції, статтею 144 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані невідкладно, не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати її народження в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Так, несвоєчасна, без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану тягне за собою штраф від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це передбачено статтею 212-1 Кодексу про адміністративні правопорушення.
У разі наявності поважної причини несвоєчасної реєстрації народження дитини, протокол про адміністративне правопорушення не складається, але наявність поважної причини має бути підтверджена документально. Наприклад, мати дитини разом із нею перебувала тривалий термін у лікарні, а батько знаходився у відрядженні, в такому випадку батьки надають довідки з медичного закладу про перебуванні на лікуванні та з місця роботи про перебування у відрядженні.
Водночас, трапляються життєві ситуації, коли з певних причин батьки не звертаються у визначений термін до органів державної реєстрації актів цивільного стану з приводу реєстрації народження дитини. Законодавство встановлює порядок проведення державної реєстрації народження у таких випадках.
Статтею 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено, що державна реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше, проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини за заявою батьків або інших зацікавлених осіб за наявності документів про народження і перебування дитини під наглядом закладу охорони здоров'я та довідки з місця проживання дитини.
При державній реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше, одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
Якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою, пред'являється паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника. Оскільки відповідно до статті 144 Сімейного кодексу України одночасно з державною реєстрацією народження дитини визначається її походження, при реєстрації також подається документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.
За 9 місяців 2011 року у Здолбунівському районі зареєстровано 537 народжень. За такий період торік – 511.
Алла ПИЛИПЧУК,
 заступник начальника районного управління 
юстиції - начальник відділу державної реєстрації 
актів цивільного стану.

Comments are now closed for this entry