Сьогодні свято в рідній школі.
Сюди прийшли випускники,
Яких, як мати рідна, до порогу
Вона випроводжала всі роки.

 

Ось такими щирими словами учні 8 класу Білашівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Анастасія Паробоча та Аліна Хвесь зустріли випускників 1973 року. Теплого літнього дня, через 40 років після останнього дзвоника, усі стежки для них злилися в одну-єдину - до рідної школи.
А в ній усе, наче колись, тільки вже без них - тепер уже солідних сивочолих чоловіків і збагачених життєвою мудрістю жінок. Тож для них ця зустріч незабутня. Щоб зібратися, не стали на заваді й кілометри. Аби побачити однокласників, приїхав і випускник Анатолій Бідюк, який вже понад два десятиліття проживає і працює у Білорусі.


Спочатку учасники зустрічі разом завітали до сільського храму, де отець Василь відслужив молебень за всіх живих і панахиду за померлих. Потім усі рушили до школи, де їх жартівливим прогнозом «погоди» порадувала учениця третього класу Оксана Бідюк. А далі ми поринули у світ спогадів про дитинство, шкільні роки і перших вчителів Г. М. Ошавулу та Н. В. Губернатор, про юність, яку не повернути. Хвилиною мовчання пом’янули померлих однокласників і класного керівника У. Н. Лавренюк.
Пісня у виконанні учениці третього класу Єви Карп’юк нагадала той час, коли всі аж 42 наших учні вперше з’явились на шкільному подвір’ї. І знов були спогади, а ще - спілкування з теперішніми школярами. Діти побажали нам зустрітися іще.
Прощалися ми розчуленими, з глибокою вдячністю школі за життєву науку і надією в серцях на нові зустрічі у своїй школі.
Світлана МАРКОВА,
вчитель, учасниця зустрічі.

Comments are now closed for this entry