У Дермані Другому відбувся творчий вечір композитора Володимира Іляшевича, вихідця з цього села

В. В. Іляшевич. 

Володимир Васильович Іляшевич належить до тієї щасливої когорти людей, яких називають митцями. Він — композитор, диригент, педагог, член Рівненської обласної асоціації композиторів Всеукраїнської музичної спілки. А ще — викладач циклової комісії гри на духових інструментах (був і її головою) Дубенського коледжу культури та мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, викладач-методист, інспектор навчального відділу (був заступником директора коледжу з навчально-виховної роботи). Словом, титулів більш ніж достатньо.
Торік йому виповнилося 50. А народився він у мальовничому селі Дермань Другий нашого району. Тут закінчив школу, тут, у її стінах, вперше взяв у руки музичний інструмент. Це була труба. На ній він і грав у шкільному духовому оркестрі.


Музика стала визначальною у його житті. Тому у 1978 році закінчив Дубенське культосвітнє училище (нині коледж), ще через чотири роки — Рівненський державний інститут культури (нині гуманітарний університет). Повернувся у Дубно, тепер вже викладачем духового відділу. Щоправда, не надовго, бо попереду була служба в армії. Але музика залишалася з ним, бо грав у полковому оркестрі.
У 1984 році Іляшевич знову повертається в рідне училище. Тут пише твори для духового оркестру, інструментальну музику, багато і наполегливо працює. Першим серйозним екзаменом на професійну зрілість став для нього авторський концерт, який відбувся у рідному училищі у 1993 році. Його він витримує з честю. А далі — нові вершини. З-під пера композитора виходять симфонія №1 “Рівненська”, яка виконувалася в 1995 році на творчому звіті композиторів Рівненщини та 2-му Міжнародному фестивалі духової музики, що проходив у Рівному. Потім з’являється “Святкова увертюра” до 50-річчя Дубенського училища, поема “Шляхами Тараса” (для духового оркестру), яка займає перше місце у конкурсі на кращий музичний твір до 150-річчя перебування Т. Г. Шевченка на Рівненщині.
Через шість років після першого творчого звіту композитора відбувся другий. Тепер вже у Рівному. У 2010 році Володимир Іляшевич знову звітує про свою творчість у Дубно.
У його творчому доробку з’являються рапсодія, увертюра, сюїта, інтермецо, тарантела, марші, естрадна п’єса, симфонія № 2 “Дубенська” і інші різножанрові твори.
Окремими виданнями виходять поема “Шляхами Тараса”, музичні п’єси для духових інструментів і фортепіано, святкова увертюра, симфонія № 2. Композитор стає відомим не лише на теренах України. Його твори знають і виконують у Польщі, Німеччині, Білорусі, де він побував і сам.

Композитора вітає перша вчителька М. С. Купчик.


Не забуває він і рідного Дерманя. Тут черпає наснагу для своєї творчості у самобутній красі села, його полонять вірші дерманців Миколи Семерика, Катерини Рожко. Він пише на їх слова задушевні пісні, сповнені глибокого ліризму і глибини почуттів.
А ще Володимир Васильович Іляшевич по крупинці збирає дані про творчих людей села, його самобутні таланти. І ця праця у 2006 році увінчується виходом у світ біографічного довідника “Митці Дерманя”.
Не міг композитор не віддячити рідному селу за подароване життя, за хвилюючу юність, за перші прояви музичного таланту. І тому закономірно, що з своїм багаторічним творчим доробком він приїхав наприкінці листопада нинішнього року у Дермань, де відбувся його творчий вечір. Приїхав не сам, а з дружною сім’єю педагогів коледжу, які виконували його твори, говорили про нього добрі і теплі слова, розповідали про творчий і життєвий шлях композитора, про його відданість справі, яку обрав на все життя, про вміння жити з людьми і дружити з ними, допомагати і творити.
Вдячні дерманці дарували Володимиру Іляшевичу живі квіти, добрі і щирі слова вітань, спогадів. До глибини душі вразив присутніх на вечорі виступ першої вчительки композитора — Мирослави Семенівни Купчик, яка приїхала привітати свого талановитого учня за кількасот кілометрів.
Дорогою Володимира Іляшевича пішли і його діти. Донька Вікторія теж педагог, викладає теорію музики, син Василь - викладач духового відділу у тому ж коледжі, що й батько. На творчому вечорі виконував один з музичних номерів і був нагороджений зливою оплесків.
Уже наспівує пісеньки дідуся і внучка Настуся, а ось внук Михайлик поки що виступає “солістом” з колиски, бо ж народився лише 20 листопада цього року, коли дідусь готувався до творчого вечора.
Багато теплих слів адресували Володимиру Іляшевичу колишній директор Дерманської середньої школи
П. В. Троянчук, заступник директора обласного центру народної творчості В. В. Самчук — незмінний друг Іляшевича і по навчанню, і по службі в армії, і взагалі по життю. Філософські, щирі і добрі віршовані рядки присвятив композитору самобутній дерманський поет М. М. Гнатюк.
Твори композитора натхненно виконували солісти Ольга Майовецька, Алла Терещук, Ірина Хватаєва, народний ансамбль народної музики “Віночок” під керівництвом заслуженого працівника культури України Олега Кривенчука, інші виконавці - щирі, добрі друзі і товариші Володимира Іляшевича. А потім переповнений зал, стоячи, співав “Многая літа...” винуватцеві торжества. І це був апогей свята, була заслужена нагорода дерманцеві від дерманців за його непересічний талант і любов до музики, яка полонила самого митця і якою він полонив серця людей.
Володимир Дрозюк.
Фото автора. 

Коментарі

0 #1 Іра 04.06.2013, 18:45
А фото з Дерманя))

Comments are now closed for this entry