Відреставрована капличка. 

Пам’ять, якщо вона світла і добра, робить нас людьми, а історична пам’ять ще й оберігає душі від спустошення, не дає дітям нашим і онукам стати безбатченками і безхатченками, людьми без роду-племені, без Батьківщини. Саме в ім’я цієї пам’яті, в ім’я вшанування полеглих за волю України у кожну першу неділю липня ось уже понад два десятки літ збирається люд на козацькому редуті, що розташований у мальовничому куточку Дубенщини поміж селами Семидуби і Плоска. Тут 360 років тому сотня богунців прийняла останній свій бій, прикриваючи відступ козаків-побратимів із поля Берестецької битви.


Їх подвиг живе у серцях людей. В часи відродження “Просвіти” дубенський поет і художник Микола Тимчак, який є автором створеного тут меморіалу, разом з однодумцями змурував на цьому святому місці пам’ятник і капличку, написав для останньої картину бою, а ще ікони, які вмуровані у зовнішню стіну пам’ятки і освячені у 2007 році митрополитом Рівненським і Острозьким Євсевієм. У вправних руках митця заговорило і каміння, з якого він витесав мужні обличчя героїв, які полягли за Україну і її волю, смертю своєю заповівши нам берегти їх, як зіницю ока.
Ми прийшли з давнини, з глибини правіків,
З родових попелищ, з підневільної скрути.
Ми — таки проросли із могил козаків,
Поза нами — козацькі редути.
Це теж Микола Тимчак. Рядки з його вірша про той самий козацький редут, який 3 липня, в неділю, зібрав тут численних гостей з багатьох районів області. І тепер він зустрів їх оновленим, впорядкованим, з реставрованою, виблискуючою позолотою капличкою, котру в цей день ще раз освятили священики Дубенщини з православних храмів Київського патріархату. А зроблено було усю цю роботу з ініціативи і за кошти голови Дубенської райдержадміністрації Данила Корилкевича, який взявся відновлювати на Дубенщині все, що було створене руками людей раніше і що слугуватиме утвердженню в душах і серцях людей віри і пам’яті, очищенню совісті.
Літургія і панахида за загиблими, змагання січових школярських загонів, ігри, готування і частування людей кулешем, виступи мистецьких колективів, покладання вінків до пам’ятника полеглим козакам і березового хреста у самому редуті, військовий салют — все було цього дня у місці героїчної битви богунців з ворогами. А ще був мітинг, на якому виступали політики, закликаючи народ України до єдності, до розуму, до справжньої, а не мнимої свободи, яка б підносила славу України. І, слухаючи їх, знову хочеться сказати словами Миколи Тимчака:
Дяка Богу, що є поміж нас Богуни!
Може, виведуть знов із багнюки хохлацтва.
Ти, надщерблений дзвоне, гучи, стугони,
Хай злітаються душі козацтва.

Повростали у пам’ять козацькі хрести.
Нам стояти на смерть, або гнити в неволі.
Українонько, дай нам до тебе прийти
Й помолитись на Плосківськім полі.
Володимир ДРОЗЮК.
Фото автора.

Під час панахиди за загиблими.

Виступає голова Дубенської РДА Данило Корилкевич.

Пам’ятник героям.

І заговорило каміння...

У строю козачата.

Поминальний дзвін по козаках. 

 

Козацькі хрести на редуті.

І пісня звучала на святі.

Вінки до хреста у редуті. 

 Тут пригощали кулешем.

Comments are now closed for this entry