Робота учителя, напевно, в тому й полягає, щоб кожної хвилини, за будь-яких обставин бути тільки таким, яким хотіли б бачити його учні: добрим, життєрадісним, всебічно розвиненим, високо ерудованим.
     Саме таким Вчителем є Дрозд Марія Никифорівна (на фото) - вчитель англійської мови Копитківської ЗОШ І-ІІІ ст., вчитель вищої категорії.

     Народившись на благодатній дерманській землі, Марія Никифорівна обрала справою свого життя вчительську професію і віддала їй 39 років. Слід відзначити, що у трудовій книжці педагога лише один запис: “Призначена вчителем англійської мови Копитківської середньої школи”, і датується він далеким серпнем 1970 року. Того літнього дня вона переступила поріг цієї установи після закінчення навчання у Луцькому педагогічному інституті ім. Л. Українки, щоб розпочати свою трудову діяльність і присвятити улюбленій професії усе життя.
     Уже за короткий час роботи вона проявила себе як вдумливий, творчий педагог. З року в рік “шліфувався” педагогічний професіоналізм Марії Никифорівни, адже виробила вона свій стиль роботи - творчий пошук, постійне вдосконалення майстерності, вміння цікаво, дохідливо подати програмовий матеріал. У побудові уроку відмовилась від шаблону, орієнтується на конкретного учня. А ще - віддає дітям частину свого серця і душі. Кожен урок педагога - чітко сплановане дійство, де немає місця байдужості, нецікавості, сірості. Кожна його хвилина - це віддача на повну, це творчий процес, невимушене спілкування вчителя з учнями.
     Праця педагога була неодноразово відзначена: у 1986 році значком “Відмінник освіти УРСР”, грамотами районного, обласного рівня та грамотою Міністерства освіти. Але не помилюсь, коли скажу, що найбільшою відзнакою для Марії Никифорівни є любов і повага учнів, батьків, колег, односельців. А вони - безвимірні.
     Напевне, портрет вчителя буде неповним, якщо не скажу, що Марія Никифорівна Дрозд - людина широкої ерудиції, багатогранної душі та різноманітних інтересів. Вона багато читає, любить готувати, захоплюється кімнатними рослинами. Але чи не найбільшим вподобанням педагога є театр, от тільки часу не вистачає... 
     Чим ще живе жінка-вчитель? Звичайно, сім’єю. У Марії Никифорівни чудова сім’я - люблячий чоловік, донька, зять та двоє щебетунів онуків - Богданко та Тая, які є найбільшою втіхою бабусі.
Поруч з Марією Никифорівною завжди багато її вихованців, колег, друзів, бо там де вона - панує атмосфера добра, чистоти, порядності, бо там - справжній Вчитель.
     У перші дні квітня Марія Никифорівна Дрозд відзначає свій ювілей. Нехай же перша зозуля, яка ось-ось прилетить із теплих країв, накує Вам, дорога Маріє Никифорівно, ще багато-багато щасливих весен. Низький уклін Вам, Вчителю, та многії літа!
Лариса Романюк, 
колишня учениця.


Comments are now closed for this entry