Новини

Дуже приємно, що до збору допомоги бійцям добровольчих батальйонів долучилося чимало небайдужих краян. Тож вдалося швидко та якісно зібрати найнеобхідніше для наших бійців.
Щиро дякуємо «Рівнефармації» за медикаменти, Миколі Ужвіну та Івану Антонюку за мед, Сергію Гридіну за мед і малюнки, Ігорю Самчуку (ВП «Локомотивне депо Здолбунів») та Ігорю Давидюку (ПАТ «Дікергофф Украї­на») за 2000 і 2500 грн. відповідно на пальне, Вірі Шпак та Людмилі Мороз за в’язані шкарпетки, Світлані Туранкіній за калину, колективам ПрАТ «Іскра» й «Славія» за плівку, Здолбунівським міській та районній радам за пальне.

Учні Здолбунівської ЗОШ І ст. № 7 у школі не лише отримують міцні знання, а й постійно мають змогу брати участь в оригінальних пізнавальних заходах, котрі готують та проводять педагоги закладу.

Насиченими спортивними подіями були минулі вихідні у Здолбунові. Окрім футбольних матчів на стадіоні «Локомотив», у місті відбулися й інші захопливі змагання, в ході яких юні спортсмени демонстрували свою вправність.

 

У категорії U-16 (група «С») дитячо-юнацької волейбольної ліги Рівненської області Здолбунів представляла команда дів­чат ВК «Онікс» (тренер Мирослав Радіца), яка у неділю, 29 жовтня, приймала груповий домашній тур у спортивному залі ЗОШ I-ІІІ ст. № 6. До складу команд групи «С» входять: ВК «Онікс» (Здолбунів), ДЮСШ (Костопіль), ДЮСШ (Демидівка) та ОСДЮСШОР (Рівне). Попри те, що суперники у наших волейболісток були досить сильними, ВК «Онікс» - шкільна команда ЗОШ I-ІІІ ст. № 6 – гідно розпочала боротьбу за медалі сезону 2017-2018 років. У першому поєдинку вона впевнено перемогла ДЮСШ (Костопіль) з рахунком партій 2:0. Друга гра проти титулованих спортсменок з ОСДЮСШОР (Рівне) видалася напруженою. Через брак ігрового досвіду здолбунівські дівчата поступилися, проте залишили про себе хороше враження не лише у місцевих вболівальників, а й у гостей з Рівного.

Восени в Україні традиційно стартувала передплата періодичних видань на наступний рік. Однак за нинішніх умов колективи багатьох з них змушені констатувати, що їх безперебійний вихід опинився під загрозою, а самі вони залишилися наодинці з фінансовими проб-лемами.
На жаль, такі труднощі нині спіткали й нашу газету. Протягом 2017-го ми зай­малися процесом роздержавлення видання, серед перших ухваливши рішення здійснити такий непростий крок.
Процес цей був нелегким, і проходили ми його фактично самотужки. Однак нині його вже практично завершено. Уважні читачі помітили, що віднедавна заснов­ником і видавцем газети є трудовий колектив ТОВ Редакція газети «Нове життя», якому, власне, і доводиться переборювати всі труднощі й безгрошів’я та робити усе для того, щоб кожен номер газети читачі отримували вчасно. І щоб газета «Нове життя», яка виходить ось уже 78 років поспіль, попри будь-які зміни у суспільстві, ні в якому разі не припинила свого існування.

 


Хіба ж Здолбунівщині не потрібна газета? Саме «звичайна», паперова, яку традиційно знаходиш у поштовій скриньці і гортаєш, відчуваючи ледь вловимий друкарський аромат сторінок… Досі, попри шалений поступ високих технологій, у цивілізованому світі ранкова кава зі свіжою газетою є незмінним ритуалом для мільйонів людей. І нехай «Нове життя» газета не ранкова, але й вона для багатьох залишається гарною традицією, незмінною роками.
Наскільки вдалою буде наша діяльність після завершення процесу роздержавлення, звісно, покаже час. На жаль, Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не є ідеальним, що визнають і самі законотворці. Але ми керуємося саме ним. Нині ми є незалежними від органів влади й працюємо самостійно, без будь-якої сторонньої допомоги. Щоправда, на початковому етапі реформи центральна влада декларувала свої наміри допомоги газетам, які ухвалили рішення стати «першопрохідцями» на стежці роздержавлення, та наразі це залишається лише декларативною тезою. І тим, хто не злякався труднощів та ступив у самостійність, доводиться розраховувати лише на себе і на підтримку своїх читачів.

Нещодавно на засіданні бюджетної комісії Рівненської обласної ради депутати розподілили 16 млн. грн. додаткової медичної субвенції. Половину цих коштів спрямували на виплату заробітної плати медикам області за жовтень. Однак до закінчення року на заробітну плату медичним працівникам Рівненщини не вистачає ще понад 150 млн. грн.
Про тривожну ситуацію з виплатами працівникам сфери медицини йшлося й на останній сесії Здолбунівської районної ради. Те, що до кінця року кош­тів на зарплатню працівникам цієї галузі у районі не вистачить, було зрозуміло вже на початку бюджетного року, зазначив начальник фінансового управління Здолбунівської РДА Володимир Нечипорук. До того ж цьогоріч зросла мінімальна зарплатня, відбулася індексація заробітних плат, було встановлено надбавки. Тому загальна «зарплатна» сума суттєво зросла.
- Цьогоріч медицина фінансується за рахунок медичної субвенції державного бюджету, яку розраховують за певною формулою на одного жителя. Зараз маємо складну ситуацію, адже до кінця 2017-го на заробітну плату працівникам мед­закладів району не вистачає 4,9 млн. Якщо перевести цю суму у місячний фонд, кош­тів бракує приблизно на півтора місяця. І коли навіть частину цієї суми покрити за рахунок районного бюджету, ми його суттєво розбалансує­мо, і коштів не вистачить на інші галузі, – зазначив Володимир Нечипорук.
Виправити ситуацію у районі сподіваються за рахунок стабілізаційної дотації з держбюджету. Однак якщо вона надійде до Здолбунівщини не в повному обсязі, вочевидь, доведеться вдаватися до так званих «непопулярних» заходів. Принаймні під час сесійного засідання, обговорюючи стан справ, що склалися, цього не виключали.
Звісно, є сподівання, що ситуація таки стабілізується. Однак нинішні новини медикам оптимізму не додають, що, вочевидь, відображається і на їхньому професійному ентузіазмі. Бо, як слушно зазначив головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Сухляк, лікують не ліжка, а фахові спеціалісти. Які, звісно, повинні вчасно отримувати гідну зарплатню.
Марина СТЕПАНЮК.

P. S. Як стало відомо згодом, 25 жовтня на засіданні постійної комісії з питань бюджету та фінансів Здолбунівської районної ради було розподілено медичну субвенцію у сумі 283,1 тис. грн., яка надійшла з державного бюджету. Але така «крапля» проблем медиків аж ніяк не вирішує…

хоч і не завжди згідно з планом

Будівля ДНЗ у с. Новомильськ.

Останні дні жовтня дали змогу відчути, що за вікном уже пізня осінь. Позатим на важливих об’єктах інфраструктури у нашому краї досі триває чимало робіт. Якісь з них просуваються активно та практично без проблем. Є й інші, де справи не такі безхмарні. Та якщо спробувати підбити попередній підсумок зробленого протягом року, то висновок свідчитиме радше про позитивні тенденції. Адже на Здолбунівщині нині справді активно будують, ремонтують та оновлюють низку об’єктів.
На одному з основних – ДНЗ у с. Новомильськ - зміни помітні, що називається, неозброєним оком. «Коробку» збудовано та накрито, встановлено вікна, наразі робітники виконують внутрішні роботи. Голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук стверджує, що і надалі на об’єкті працюватимуть за графіком.

У приміщенні Здолбунівської музичної школи на
вул. Пушкіна вже встановлено нові вікна.

 


- Не маю сумнівів у тому, що садочок буде добудовано. Різниця між тим, що мали на місці будівництва ще рік тому, і що там є зараз - разюча. Маю підстави сподіватися, що наступного року вдасться вкласти у цей об’єкт близько 10 мільйонів гривень з різних джерел, зокрема з Державного фонду регіонального розвитку, а також з обласного, районного, сільського бюджетів, - запевняє голова РДА.

навчали здолбунівчан 24 жовтня

Фахівці НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області та волонтери.

Того дня поблизу ринку «Катеринівський», що у Здолбунові, розгорнули мобільний навчально-консультаційний пункт з навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (МКП) Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області, котрий очолює полковник служби цивільного захисту Сергій Вовчук.
- МКП є осередком консультаційної, просвітницько-інформаційної роботи і пропаганди знань з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності серед жителів Рівненщини. Діяльність пункту планова, тож раз на тиждень працюємо в певному місті чи селі краю, - повідомила завідувач обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області Наталія Яковець. - Наша мета - озброїти людей знаннями, які у надзвичайних ситуаціях реаль­но допоможуть їм зберегти свої здоров’я та життя, запобігти біді.

Вадим Тишкун розповів школярам, як користуватись вогнегасником.


У нашому місті в роботі МКП, окрім рівненських фахівців НМЦ, взяли участь Сергій Соломчук і Сергій Степанюк - завідувач і майстер виробничого навчання Здолбунівських курсів ІІІ категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області відповідно, а також інспектор Здолбунівського РС ГУ ДСНС України в Рівненській області Вадим Тишкун, волонтери - психологи РДГУ, голова Здолбунівської РО Товариства Червоного Хреста України Марія Бєлікова, представники Рівненського обласного благодійного фонду «Наше майбутнє» Людмила Матвійчук та Владислав Єфименко.

Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо медичної реформи, яка стартує вже з наступного року. Ця реформа передбачає запровадження нової моделі фінансування системи охорони здоров’я – перехід від фінансування медзакладів згідно з кошторисом до оплати державою фактично наданої медичної допомоги конкретній людині.
У 2018 році нова модель фінансування охорони здоров’я запроваджується на первинній ланці меддопомоги - за нею працюватимуть сімейні лікарі, терапевти, педіатри. На інших рівнях - вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) її запровадять поступово до 2020 року. Жодних змін у медичному обслуговуванні людей на цих ланках (у лікарів-спеціалістів, у лікарнях, спеціалізованих медзакладах) з наступного року не відбудеться.

 

Нова система фінансування меддопомоги, яку
надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри
Буде створено Національну службу здоров’я (НСЗУ – спеціальний орган виконавчої влади), яка перераховуватиме бюджетні кош­ти медичним закладам та лікарям-ФОПам за надання меддопомоги людям. НСЗУ укладе угоди з усіма медичними закладами і гарантуватиме фінансування відповідно до кількості пацієнтів, яким в цих закладах надають меддопомогу. Фінансування проводитиметься на умовах попередньої оплати.


Людині потрібно буде обрати свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра, та підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Медичний заклад, лікар-ФОП повідом­лятиме НСЗУ про кількість пацієнтів, з якими підписано угоди. Натомість НСЗУ перераховуватиме лікарям кошти за обслуговування громадян згідно зі встановленими тарифами.
Фінансування медичної допомоги через НСЗУ забезпечить єдині стандарти надання меддопомоги та рівний доступ до медичних послуг для кожного громадянина, незалежно від прописки. Саме держава гарантуватиме, що кожному громадянину, який звернеться до сімейного лікаря, буде надано допомогу безкоштовно. А лікар гарантовано отримає гроші за свою роботу, згідно з встановленим тарифом, незалежно від того, де він працює - у великому місті чи сільській місцевості. Фінансування поліклініки, де працює лікар, амбулаторії чи лікаря-ФОПа відбуватиметься з державного бюджету і не залежатиме від фінансової спроможності місцевої громади чи прихильності місцевих чиновників. Воно залежатиме виключно від кількості громадян, яким в медзакладах надали допомогу.

 


При цьому місцеві громади мають всі можливості для розвитку медичних закладів, адже вони залишаються їхніми власниками. Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити медичну мережу, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до амбулаторій, оплачувати додаткові медичні послуги для жителів громади.
Перехід на нову систему фінансування відбуватиметься поступово, на перехідний період частково буде збережено чинну систему фінансування медзакладів - через субвенцію місцевим бюджетам, як це відбувається зараз.

До нашого району досі не доставлено карету швидкої допомоги, ключі від якої головному лікарю Здолбунівської ЦРЛ урочисто вручили ще у липні.

Нині вона перебуває серед автівок, які чекають на розмитнення, простоюючи у гаражах. Вісімнадцять швидких мали б давно працювати у районах та містах. Проте за них досі не сплачено збір до Пенсійного фонду України за реєстрацію авто.
Автомобілі було придбано в рамках реалізації спільного проекту МОЗ України і Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Залишилася начебто формальність – сплатити транспортний збір.
Однак згодом з’ясувалося, що сума такого збору є доволі суттєвою. За інформацією головного лікаря Здолбунівської ЦРЛ Владислава Сухляка, вона становить близько 95 тисяч гривень за кожен автомобіль. Тож доки джерело фінансування не знайдуть в області, до районів швидкі не поїдуть.

«Європейський день пасічника в Карпатах» - таку назву мав міжнародний форум за участю бджолярів України, Польщі, Словаччини та Грузії, який відбувся 13-15 жовтня у м. Яремче на Івано-Франківщині. Масштабну зустріч організували Спілка пасічників Украї­ни, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Українська аграрна конфедерація та очільник Спілки пасічників Прикарпаття Іван Юсько, який став чи не найголовнішим організатором форуму.
Головною метою зустрічі визначили інтеграцію українського бджолярства в Європейську спільноту. Адже нині наша країна зай­має перше місце в Європі і третє у світі з виробництва меду. Тож промови урядовців найбільше стосувалися саме цього актуального питання.

У ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» підтримали «Всеукраїнську хвилю доброти», приурочену до Міжнародного дня людей похилого віку. У закладі провели низку виховних годин та тематичних бесід з учнями. Зокрема класний керівник С. В. Шевцова в групі № 2 «Слюсар з ремонту рухомого складу» організувала захід під назвою «Шануймо старість!». Учні ж цієї групи зініціювали й провели акцію «Не будь байдужим!», у ході якої вручили одиноким літнім людям солодкі подарунки, а також допомогли по господарству стареньким, які цього потребували. Хочеться вірити, що ніхто з цих наших учнів не забуде і своїх батьків, бабусь, дідусів, коли до тих прийде старість.
Олена ТРАЛО,
заступник директора з НВР
ДНЗ «Здолбунівське ВПУЗТ».

Фахівці Рівненського обласного та Здолбунівського районного центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді минулого тижня в межах діяльності мобільного консультпункту працювали на території Будеразької сільської та Мізоцької селищної рад.
Працівники Рівненського обласного центру СССДМ О. Б. Нікольченко та В. В. Кротюк, капітан поліції, старший інспектор із ювенальної превенції В. І. Поляков, лікар-гінеколог Клініки дружньої до молоді І. І. Козачок провели бесіди «Пропаганда здорового способу життя», «Особливості статевого дозрівання у різні вікові періоди», «Кримінальна та адміністративна відповідальність за вчинення злочинів, правопорушень» з учнями 5-11 класів Будеразької ЗОШ І-ІІІ ст. та КЗ «Мізоцька школа-інтернат І-ІІ ступенів» РОР і передали до цих закладів інформаційні брошури та пам’ятки профілактичного спрямування.

Кількість зареєстрованих безробітних, які перебували на обліку в Державній службі зайнятості області, на кінець вересня 2017 р. становила 13,3 тис. осіб.
Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області на кінець вересня 2017 р. склав
1,9 % населення працездатного віку, у сільській місцевості та в міських поселеннях - 2,1 % та
1,7 % відповідно.
Кількість вільних робочих місць, заявлених роботодавцями до Державної служби зайнятості, на кінець вересня 2017 р. становила 1581. При цьому навантаження зареєстрованих безробітних на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) складало 8 осіб.
Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного у вересні 2017 р. становив 1669 грн., що в 1,9 раза менше законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (3200 грн.) та у 3,6 раза менше середньої заробітної плати штатного працівника у серпні 2017 року (5934 грн.).

У січні-серпні 2017 р. обсяг випуску продукції підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 8,5 %, що на 0,3 в. п. більше, ніж у промисловості області в цілому.
Виробництво борошна зросло на 3931 т, молока рідкого обробленого - на 3501 т, йогурту та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків - на 1045 т, м’яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого - на 317 т, масла вершкового - на 242 т, печива солодкого і вафель, м’яса свиней свіжого чи охолодженого - на 212 т по кожному виду продукції, овочів консервованих натуральних - на 192 т, сирів сичужних та плавлених - на 107 т, шоколаду та готових харчових продуктів, що містять какао - на 82 т, виробів ковбасних - на 80 т, напоїв безалкогольних - на 81,5 тис. дал. Водночас знизився випуск олії нерафінованої на 1720 т, виробів кондитерських цукрових, що не містять какао - на 596 т, хліба та виробів хлібобулочних, нетривалого зберігання - на 579 т, джемів, желе фруктових, пюре та паст фруктових чи горіхових - на 325 т, соусів і продуктів для приготування соусів; приправ та прянощів змішаних інших - на 80 т, виробів здобних - на 22 т, вод натуральних мінеральних газованих - на 7 тис. дал.

Розвиток демократичного суспільства потребує виховання особистостей, здатних не тільки створювати матеріальні блага, а й бути носіями культури, духовності та гуманізму. Взаємодія «вчитель-учень» можлива лише за умови дотримання демократичного, гуманного стилю спілкування. Саме тому виховання людяності має стати одним із завдань діяльності школи й вчителя, а виховний процес бути гуманнішим і зверненим до особистості дитини.

Чи не щовечора, вже два роки пос­піль, у міському гідропарку сивочолий чоловік розважає здолбунівчан грою на акордеоні. У сонячну погоду він зручно вмощується у дуплі старого дерева, у дощ іде до сцени й вже там виграє веселі та ліричні мелодії. Люди частенько зупиняються з ним потеревенити, адже цей поважний чоловік може розповісти чимало цікавого.
Семидесятивосьмирічний Володимир Петрович (на фото) - уродженець Кавказу. Свого часу двадцять років прослужив у війську, нині на заслуженому відпочинку. На Здолбунівщині мешкає вже понад 25 років.
У житті чоловік мав чимало захоп­лень. Під час служби займався фотографією. Однак згодом, після завершення армійського життя, цю справу закинув. Нині захоплюється грою на акордеоні. Щоб не втратити навичок та самовдосконалитися, постійно сам собі влаштовує заняття. Та оскільки мешкає Володимир Петрович у багатоповерхівці, заважати сусідам гучною музикою йому не хочеться. Тому й довелося шукати інше місце для своїх уроків. І гідропарк для цього чудово підійшов.

У Луцьку 21 жовтня відбувся відкритий турнір з важкої атлетики серед молоді на призи заслуженого тренера України М. Г. Авраменка.
У ньому взяли участь і здолбунівські важкоатлети. У ваговій категорії до 50 кг перше місце з сумою двоборства 131 кг посів учень Здолбунівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 Максим Демчишин. У ваговій категорії до 56 кг золоту медаль з сумою двоборства 160 кг здобув учень Здолбунівської гімназії Василь Устименко. А абсолютним чемпіоном турніру та переможцем у ваговій категорії до 77 кг з сумою двоборства 271 кг став майстер спорту України Дмитро Шемчук.
Підготували спортсменів заслужений тренер України, майстер спорту Володимир Гордійчук та тренер з важкої атлетики ДЮСШ Здолбунівської районної ради, майстер спорту Дмитро Марчук.
Дирекція ДЮСШ Здолбунівської районної ради.

У п’ятницю, 13 жовтня, на міському стадіоні «Локомотив» відбулися матчі другого туру першості дитячо-юнацької футбольної ліги Рівненської області сезону 2017-2018 рр. Грали команди «Гімназія-ДЮСШ» (Здолбунів) і ДЮСШ (Костопіль). Для нашої команди це був перший домашній матч у цьому сезоні. Звісно, він мав стати маленьким футбольним святом і для футболістів, і для глядачів.

Медичний заклад отримав додаткові ліжка для стаціонару, крапельниці, комп’ютерне обладнання, морозильник, інкубатор та інші речі. Усе це - допомога від благодійників з Німеччини.

Минулого тижня упродовж майже двох годин поблизу Здолбунівської цент­ральної районної лікарні розвантажували велетенське авто з гуманітарною допомогою. Кількість та якість отриманих речей справді вражала. Майже нові на вигляд ліжка, зручні крісла для тих, хто очікуватиме прийому, крапельниці, м’які матраци, крісла для огляду... Доставили у Здолбунів і комп’ютерні монітори та системні блоки, рентгенологічне обладнання. Цікаво, що на деяких з отриманих предметів були прикріплені записочки німецькою мовою.

 


Такою кількістю допомоги вражений навіть головний лікар Здолбунівської ЦРЛ Владислав Сухляк. Він одразу «прикинув», до яких саме відділень передадуть отримані речі. Те, що не знайде призначення у лікарні, передадуть до ФАПів та амбулаторій у населених пунктах району.
- Ліжка поставимо у відділеннях денного стаціонару та терапевтичному. Рентгенологічне обладнання використовуватимуть у травматології, морозильну камеру для зберігання плазми встановлять у пункті переливання крові. Тумбочки та стільчики передамо в поліклініку, щоб пацієнтам було комфортніше. В акушерсько-гінекологічному відділенні встановимо інкубатор для новонароджених. А кондиціонери, після перевірки на справність, працюватимуть в операційних блоках, - повідомив Владислав Сухляк.

Фото Ольги КЛИМКОВИЧ.

На фасаді будинку, де жив боєць АТО Андрій Ярошенко, відтепер є меморіальна дошка, на ній викарбувані ім’я та портрет нашого героя-земляка, інформують на сайті Здолбунівської РДА.
Цей меморіальний знак на будинку по вул. 2 Лютого у Здолбунові відкрили та освятили напередодні Дня захисника України. Згадати Андрія та віддати шану його пам’яті зібралися ті, хто довіку буде вдячний воїнові за його мужність.

Під час урочистостей з нагоди ювілею ВПУЗТ.

Легкокрилим птахом пролітають літа. І ось нашому рідному училищу вже 140 років. Поважний вік для навчального закладу - є що згадати, над чим задуматися, а найголовніше, є чим пишатися. Адже нині Державний навчальний заклад «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту» - престижний освітній центр з міцною базою, окраса Рівненщини. В училищі готують кваліфікованих фахівців різних сфер, виховують національно свідомих громадян держави, духовно гармонійних особистостей. Наші випускники впевнено відкривають для себе нові горизонти у професійній діяльності, адже вони - фахівці з міцними теоретичними знаннями і практичними навичками, високими морально-естетичними цінностями, які перейняли від мудрих наставників.
Минулого тижня на свято у Здолбунівському будинку культури цементників зібралися колектив та ветерани училища, його теперішні учні та випускники, поважні гості-залізничники, усі, хто цього дня вважав за доцільне завітати на ювілей навчального закладу, який, без перебільшення, є візитною карткою нашого міста.

Петро ДАЩУК.

Здолбунівчанин Пет­ро Дащук твердо вирішив піти до війська у травні 2015 року, коли проводжав в останню путь свого товариша Олексія Сапожнікова.
- Тоді у мене наче враз змінилася свідомість. На похороні Олексія зрозумів, що не можу просто осторонь спостерігати, як гинуть інші, - пригадує боєць своє прощання з другом.
Воювати Петрові Дащуку довелося вже у шостій, наразі останній, хвилі мобілізації. Оскільки у цивільному житті він за професією водій, на війні теж кермував - перевозив на передовій продукти та боєприпаси. Спочатку потрапив до 95-ї бригади високомобільних десантних військ ЗСУ, згодом - до 81-ї. Петро побував у найгарячіших точках - Горлівці, Попасній, Новогородську, а також в Авдіївці, де довелося простояти 122 дні. Тричі перебував на лікуванні у госпіталі. Втрачав побратимів.
Під час перебування в АТО Петрові вдалося знайти багато друзів. За його словами, на війні, там, де чатує небезпека, немає місця фальші - одразу зрозуміло, хто на що здатен. І не раз саме друзі рятували йому життя.
- Траплялося, що нас «здавали» місцеві жителі. Начебто й цілком нормально з ними спілкувалися, а згодом виникали проблеми. То несподівано сепари вогонь відкривали, то у колодязі вода отруєна. Люди бачили, що ми воду з тієї криниці брали, от і підсипали якоїсь отрути, - розповідає боєць.

Триває мітинг-реквієм.

Минулої п’ятниці у селищі Мізоч біля пам’ятника жертвам Голокосту 1942 року відбувся мітинг-реквієм «Скорботна свічка пам’яті святої», присвячений 75-ій річниці розстрілу євреїв в мізоцькому яру. У заході взяли участь: кандидат історичних наук, завідувач аспірантури РДГУ Роман Михальчук, селищний голова Богдан Похилюк, директори, педагоги та вихованці Мізоцьких НВК і школи-інтернату, працівники будинку культури та міської бібліотеки.
Роман Михальчук розповів про трагічні події 1942 року та про сучасні дослідження трагедії єврейського населення під час Другої світової війни.
Скорботні слова співчуття звучали з вуст працівників Мізоцького БК Надії Одарчук та Тетяни Герасимчук.

У ці золоті жовтневі дні в клубі Стеблівки відбулися урочистості до 70-річчя жительки села Софії Петрівни Махамухи.
Попри свій поважний вік ювілярка постійно в русі. Її син Петро - учасник АТО. Запальна і добра, Софія Пет­рівна володарка чудового голосу. З 1980 року вона є активною учасницею сільської художньої самодіяльності.
Біля домівки С. П. Махамухи щороку в сезон цвіте, милуючи око людям, багато квітів. Також наша землячка - вміла майстриня-вишивальниця. Чимало з її барвистих, дбайливо, ниточка до ниточки, вишитих робіт демонструвалось на виставках в клубі та бібліотеці і в Стеблівці, і в Спасові.

Після благодійного футбольного матчу мамі Софійки Кваснюк
передали майже вісімдесят п’ять тисяч гривень

Прагнення допомогти, підтримати, врешті врятувати життя, здатне по-справжньому згуртовувати людей різних переконань. Адже будь-які політичні чи кар’єрні перегони - то лише гра. А життя дитини - це справжнє, те, за що варто боротися.
У неділю, 8 жовтня у Здолбунові відбувся захід, завдяки якому мамі родині маленької Софійки Кваснюк, дівчинці, яку в боротьбі з важкою хворобою очікують високодозована хіміотерапія і, можливо, трансплантація кісткового мозку, передали суттєву суму коштів, зібрану чималим гуртом здолбунівчан. А ще подарували надію родині дівчинки на те, що у світі є багато доб­рих та чуйних людей, і вони не залишать її наодинці з лихом, що спіткало.


Тож у неділю на трибунах стадіону «Локомотив» у Здолбунові зібралося дуже багато глядачів. Настільки масової підтримки футбольних команд у місті, мабуть, не спостерігали вже давно. Адже цього дня навіть ті, кого затятими футбольними вболівальниками ніяк не назвеш, впевнено прямували до стадіону, щоб зробити свій внесок заради порятунку Софійки.
Спочатку свій матч зіграли юнацькі команди - ФК «Кристал» з м. Дубно та з ДЮСШ м. Здолбунів. І нашим землякам вдалося перемогти з рахунком 2:1.
Потому розпочалася основна гра. У товариському матчі зійшлися збірна працівників Здолбунівських РДА, депутатів районної й міської рад та збірна команда духовенства Рівненської єпархії УПЦ КП.

Третього жовтня Верховна Рада України підтримала урядову пенсійну реформу і ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 6614.
Необхідні для підвищення кошти є: протягом року у Пенсійному фонді додатково акумульовано 26 млрд. грн. Додаткові надходження забезпечено завдяки зростанню заробітної плати і детінізації зарплатних виплат. Готовий Пенсійний фонд до виплат підвищених пенсій і організаційно. Розроблено та протестовано програмне забезпечення, за допомогою якого автоматично будуть перераховані пенсії понад 9 млн. пенсіонерів.
Виплата пенсій у жовтні здійснюватиметься за двома відомостями. Пенсіонери, у яких дата отримання пенсій припаде на період після набрання чинності закону, одержать гроші одразу: за однією відомістю – пенсію у попередньому розмірі, за іншою – додатково суму перерахунку. Ті пенсіонери, які з 4 жовтня, до набрання чинності закону, вже встигнуть отримати пенсію у «старому» розмірі, одержать відповідну доплату за окремою відомістю до закінчення виплатного періоду – тобто, до 25 жовтня.

навчають польської мови у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Вікторія Іванівна РАДІЦА.

Нещодавно цей навчальний заклад відзначав своє 135-річчя. Між тим, у день ювілею відбулися не лише суто святкові заходи. Адже гості, зокрема вчителі іноземної мови з нашого району, мали змогу відвідати урок-презентацію з польської мови, який провела Вікторія Іванівна Радіца, і здобути корисний досвід з практики викладання цього предмета.
До уроку, що проходив у кабінеті польської мови, створеному у 2011 році за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку, оформили тематичні виставку літератури та експозицію світлин, а також підготували відеопрезентацію про етапи втілення у школі культурно-освітницького проекту «Україна й Польща - два сусіди». Власне, саме з підписання у 2010 році угоди про співпрацю між Здолбунівською ЗОШ І-ІІІ ст.

Привітання від учнів.

 


№ 5 та Об'єднанням шкіл міста Прушков у Мазовецькому воєводстві Республіки Польща стартували доволі плідне співробітництво двох колективів, і започаткування вивчення польської мови у місцевому загальноосвітньому закладі. Як зазначила пані Вікторія, ще в 2011 р., на прохання батьків учнів, на базі школи створили відповідний гурток, а з 2013 року запровадили вивчення польської (з 5 класу) як другої іноземної мови. Крім того, не так давно, у 2015 році, Здолбунівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 підписала угоду про співпрацю ще і з Університетом фінансів та управління у Варшаві, завдяки чому її учні, які вступають до названого ВНЗ, мають певні знижки в оплаті навчання, а в школі запровадили додаткову освітню пос­лугу - курс з вивчення польської (рівня А1) з видачею відповідного сертифіката.

Під час однієї з навчальних ігор.


Обмін дружніми візитами, наукові дослідження, проведення тематичних конференцій, виставок, цікавих зустрічей, мовних таборів, конкурсів, мистецьких майстер-класів тощо - усе це грані двосторонньої співпраці. Її основними завданнями є пошук спільного в українській і польській культурах, дослідження історії нашого краю через контактування з конкретними особами (тими, хто проживає у нашій місцині, але має польське коріння, і тими, хто мешкає в Польщі, а є вихідцями зі Здолбунівщини); порівняння української і польської систем освіти; вдосконалення знань з польської засобом спілкування з носіями цієї мови й ін. Отож, пані Вік­торія у своїй розповіді закцентувалась на численних прикладах практичної реалізації партнерського проекту «Україна й Польща - два сусіди». Наприк­лад, розповіла про роботу шкільного мовного табору екологічного спрямування, майстер-клас з натюрморту від колишньої випускниці закладу і студентки Львівської академії мистецтв, поїздку учнів на харцерське таборування до Польщі цього літа. Вона, до слова, стала можливою за рахунок співпраці школи з ГО «Гарцерський Гуфець «Волинь» Польського Гарцерства в Україні». Своїми враженнями щодо мандрівки поділилися й школярі, які брали у ній участь. Знайомство з місцями, пов’язаними з Миколаєм Коперніком, майстер-класи з плетіння кошиків та гончарства, відвідування поля битви під Грюнвальдом - ось лише деякі моменти з перебування у таборі в західного сусіда.

можна під час уроків мужності

У період неоголошеної війни з сусідньою державою вміння тримати в руках автомат - необхідність, насамперед задля захисту. І це не менш важливо, ніж виховання патріотизму, вважають у Здолбунівському районному військовому комісаріаті. Саме тому військові охоче згодилися провести виїзний урок мужності до Дня захисника України для учнів 9-11 класів Уїздецької ЗОШ І-ІІІ ст.
Працівників військкомату запросив до школи викладач «Основ захисту Віт­чизни» Дмитро Бондарчук. Тож третього жовтня разом із заступником військового комісара Здолбуніського РВК, підполковником Сергієм Столяром ми вирушили до села Уїздці.
На шкільному подвір’ї вже чекали вчитель та хлопці-старшокласники. Останні, побачивши зброю, відразу пожвавилися та почали розпитувати про навчання зі стрільби, які для них відбудуться у травні наступного року.
Згодом Сергій Столяр розповів школярам про переваги служби в армії та продемонстрував різні види зброї. Офіцер з власного досвіду знає, що таке АТО, тож розповів і про використання зброї в умовах війни.

Дмитро ГОЛУБ та працівники книгозбірні.

У Здолбунівській міській біб­ліотеці шостого жовтня відбувся захід, приурочений до Дня козацтва - зустріч характерника Дмитра Голуба з учнями 11 класу (кл. керівник І. А. Вознейчук) міської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3.
Про прогресивну роль Запорозької Січі в історії українського народу, про загадкові явища і цікаві факти з життя запорожців, козацький побут, а також про те, хто такі характерники і чому так звуться, йшлося у розповідях біб­ліотекарів Олени Ющук та Людмили Скірканіч. Школярам цікаво було дізнатися, що майже усі гетьмани, отамани та полковники козацькі були характерниками - Дмитро Байда-Вишневецький, Іван Підкова, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Данило Нечай, Георгій Ізапович, Іван Сірко. Вважали, що характерники володіли магією, могли «зазирати» у майбутнє, здійснювати астральні подорожі за сотні кілометрів, що вони впливали на свідомість людей, неживу природу, заліковували смертельні рани, відшуковували скарби і виходили сухими з води.
Про магічні сили розповів присутнім і продемонстрував свої уміння запрошений гість - характерник Дмитро Голуб.
За інформацією Здолбунівської міської бібліотеки.

Тарас КАЗНОДЗЕЙ (зліва) та військовий комісар
Здолбунівського районного військового комісаріату Василь МЕЛЬНИЧУК.

У цей важкий для нашої країни час, коли війна розтягнулася на роки, а північний сусід щоразу демонструє все більшу відірваність від реальності, ми сподіваємося на міць нашої армії та особисту мужність кожного бійця.
Цю мужність українські солдати доводять щодня. І безмежну повагу та захоплення викликають ті, хто попри все готовий ухвалити справж­нє чоловіче рішення і стати на захист країни.
Здолбунівчанин Тарас Казнодзей довів, що не лише здатен у будь-який час долучитися до лав захисників держави, а й взірцево виконувати свої обов’язки. Наприкінці серпня цього року Тараса призвали на навчальні збори до військової частини А1008, яка дислокується у м. Володимир-Волинський Волинської області. Такі навчання відбуваються задля створення військово навченого резерву Збройних сил України.

Підопічна Здолбунівського будинку-інтернату для громадян
похилого віку та інвалідів плете шкарпетки для бійців АТО

Віра ШПАК та Василь ШОЛОТА.

Віра Іванівна Шпак не з розповідей знає, що таке тоталітарний режим у дії. В її рідному селі Лебеді на Острожчині в час Другої світової діяло націоналістичне підпілля. Тож коли радянські спецслужби викрили її брата-повстанця, сім’ю їхню, в тому числі й тринадцятирічну Віру, вислали до Сибіру. Там вона провела 15 років. Тож жінка не розуміє, навіщо Росія, яка тепер веде війну проти українців, так довго прикидалася «братньою».
Зараз Вірі Іванівні вісімдесят три. З її великої родини, а батьки мали десятеро дітей, не залишилося в живих уже нікого. Через травму коліна жінка не може ходити, тож часто переглядає телепередачі, звідки дізнається найсвіжіші новини про ситуацію на Сході. Часом слухає радіо, газети ж читає рідко - підводить зір. Але в’яже пані Віра вправно. Плете теплі шкарпетки й передає їх українським воїнам.