Лілія Євгенівна Карпенко народилася 27 січня 1966 року у смт Березне Рівненської області.
У 1984-1989 рр. навчалася у Рівненському державному педагогічному інституті за спеціальністю «російська мова і література, англійська мова».
З 1989 року працювала у Здолбунівській гімназії на посаді вчителя російської мови та літератури, а з 1994 року – на посаді вчителя англійської мови.
З 2003 по 2013 рр. обій­мала посаду заступника директора з навчальної та навчально-методичної роботи у Здолбунівській гімназії.
Учитель вищої категорії, вчитель-методист, має звання «Відмінник освіти України».
23 червня 2015 р. призначена на посаду начальника відділу освіти Здолбунівської райдержадміністрації.

Учасники Дня поля оглядають посіви кукурудзи.

Учасники Дня поля оглядають посіви кукурудзи.

У справжнього господаря ніколи не простоює без діла ані клаптика ниви. Він-бо добре знає, що земля благодатна, і вона завжди віддячить урожаєм тому, хто вміє працювати, не покладаючи рук. З дідів-прадідів цю істину пам’ятають господарі нинішні - ті, завдяки чиїм трудам зараз на Здолбунівщині практично усюди колосяться пшениця і ячмінь, підростають соя та ріпак, тягнеться до сонця кукурудза та ось-ось квітуватиме соняшник.
- Бо землю не обдуриш, мудра вона. Якщо вкладеш, то й отримаєш, - зауважує хтось з керівників господарств, з якими разом об’їжджаємо ниви у рамках щорічного Дня поля. От-от на лани вийде збиральна техніка, і лише тоді, коли збіжжя нарешті опиниться у сховищах, аграрії зможуть перевести подих та оцінити, чи повернуться прибутком їхні матеріальні та фізичні інвестиції. А поки що керівники господарств разом з головою Здолбунівської РДА Сергієм Кондрачуком, заступником голови Здолбунівської районної ради Ігорем Жовтанюком та начальником управління агропромислового розвитку РДА Леонідом Дмитруком оглядають поля, діляться досвідом, даючи один одному корисні поради. Усюди - у ПСП «Колос» та «Україна», у ПСППП «Здолбунівське», ТзОВ «Колос-інвест», ФГ «П’ятигірське», ПСП «Хлібороб», ПрАТ «Мізоцьке РТП», ТзОВ «Агро-Консалт АВ» - ниви пророкують хороші врожаї.

У ФГ "П’ятигірське" цього року вирощують соняшник.

У ФГ "П’ятигірське" цього року вирощують соняшник.


Земля і справді мудра. Бо навіть тоді, коли десь мимоволі зароджується сумнів у майбутньому, в тому, що люди вистоять, здолають усі труднощі і отримають те гідне життя, на яке заслуговують, один погляд на безкрайню ниву відганяє геть цей відчай. Проїжджаючи повз лани, засіяні зерновими, соєю, кукурудзою, відчуваєш гордість за тих господарів, які зуміли у ці непрості часи вистояти, втриматися та зростити розкішні культури. Бо, незважаючи на дорожнечу пального, добрив і засобів захисту рослин, у господарствах району на землі працюють так, як потрібно. А там, де чітко дотримуються технології вирощування культур, і результати відповідні. Для порівняння варто виїхати на трасу, що веде у Дубно, з одного боку якої - ріденькі посіви господарств Рівненського району, а з іншого - густі, яскраві та високі лани кукурудзи й ячменю нашого ПСП «Хлібороб».

На цьому тижні, 29 червня, здолбунівчани прощались з українським бійцем, учасником АТО, старшим лейтенантом Віктором Микитюком, 1964 року народження. Воїн служив у лавах Збройних сил України у батальйоні «Горинь», був призваний 29 серпня 2014 року. Помер 28 червня 2015 року від ускладнення хвороби.
Прощання відбулося без особливих урочистостей - біля дому бійця. Поховали Віктора Микитюка на Алеї Героїв.
У Віктора залишились дружина та двоє дітей.

Дякуємо всім, хто за період з 16 червня по 1 липня 2015 року, долучився до збору коштів для солдатів-земляків: Урвенській сільській раді за 450 грн.;
п. Шадурі за 200 грн.; п. Надії за 20 Є; В. Рудій за 50 грн.;
О. Кравчук за 500 грн.; громаді УПЦ с. Будераж за 250 грн.; М. О. Гончарук за 50 грн.;
О. І. Свердлюку за 200 грн.; громаді римо-католицького костелу Св. апостолів Петра і Павла за 1044 грн.; Т. Салюк за 100 грн.; Л. Ридош за 70 грн.; мешканцям міста та району, які долучилися до збору коштів у волонтерські скриньки, за 3830 грн.; дівчатам В. Салюк та Н. Микитюк за 200 грн., які були виручені від продажу саморобних сувенірів; усім, хто долучився до збору коштів під час святкування Дня Конституції та Дня молоді, за 3950 грн.; особливу подяку висловлюємо господарчому та автогальмівному цехам ВП «Моторвагонне депо», які 6 місяців поспіль допомагають солдатам продуктами харчування.

Розповідь учасника поїздки

З благословення митрополита Рівненського та Острозького Варфоломія та з ініціативи громадської ради при УМВС України в Рівненській області було зібрано велику кількість гуманітарної допомоги для українських солдатів та населення на Сході України.
Молитва, окроплення святою водою і під покровом Богородиці - у путь. Коли минули Харків, з’явилося відчуття війни - колони військових машин, люди у камуфляжах, блокпости. У
м. Чугуєв відремонтований позашляховик від громадської ради при УМВС передали рівнянам, котрі несуть службу поблизу
с. Широкине.
Завітали до хлопців з Рівненщини - патруля ДАІ, який нині несе варту у Слов’янську. Зустріч була надзвичайно теп­лою: обійми, вітання для родин, передача харчів і знову у дорогу. Відчуття тривоги не покидало протягом всього переїзду до Красноармійська. Їхати потрібно було колоною та дуже швидко, не з’їжджаючи на узбіччя, де могли бути міни.
Добиралися більше доби, трохи перепочивши, заїхали до дитячого будинку м. Красноармійськ. Близько тридцяти дітей-сиріт отримали печиво, солодощі, варення, компоти. Дітки охоче розповідали нам про себе та показували, як їм живеться. Згодом ми навідалися до школи, де передали вантаж біженцям з окупованих територій. Також доставили продукти в міста, наближені до лінії розмежування, населення яких потерпає від обстрілів.

відбувалося цьогорічне відзначення Дня Конституції та свята молоді

Минулої неділі, 28 червня, здолбунівчани масово вирушили до міського гідропарку на свято. Під час урочистого його відкриття керманичі району нагородили найактивніших представників місцевої молоді грамотами й подарунками. Отримали відзнаки та запрошення на подорож до Карпат і переможці районного конкурсу юнацької творчості “За Україну, за її волю!”.
Частина гостей свята насолоджувалася виступами місцевих творчих колективів. Інші спостерігали за змаганнями з волейболу. А для тих, хто не бажав залишатися осторонь громадського життя Здолбунівщини, організували невеличкі презентації діяльності місцевих громадських організацій.


Цікавим для молоді був історико-краєзнавчий квест, учасники якого охоче рухалися за визначеним маршрутом і виконували поставлені завдання.

Продавці магазину  села Дермань Друга М. С. Прокоп’юк та Т. О. Сундукова.

Продавці магазину  села Дермань Друга М. С. Прокоп’юк та Т. О. Сундукова.

Традиційно на початку липня, в найбагатшу пору року, коли колосяться ниви, відзначають своє професійне свято кооператори світу. У 2015 році воно припадає на 4 липня. Приємно те, що свято це чи не єдине з усіх професійних свят у державі має статус Міжнародного. Цьогоріч виповнюється 120 років з часу створення Міжнародного кооперативного альянсу, членом якого з 1992 року є Укоопспілка. Кооперація - одне з найчисленніших об’єднань в усьому світі, результатами її роботи користується більша частина людства.

Значимою подією в житті споживчої кооперації України стало прийняття її як повноцінного члена до європейського співтовариства споживчих кооперативів Euro Coop. І варто відзначити, що значною мірою саме завдяки цьому споживча кооперація в Україні сьогодні має можливість жити, розвиватися, нарощувати обсяги діяльності.

На шляху свого історичного розвитку споживча кооперація Здолбунівщини пройшла періоди піднесення, спаду, розквіту та різноманітних випробувань на життєздатність.
Сьогодні підприємства споживчої кооперації нашого району обслуговують більше 14 тисяч його мешканців, переважно у сільській місцевості.
Райспоживспілка об’єд­нує Гільчанське та Мізоцьке споживчі товариства і Виробничо-заготівельно торгове підприємство. Торговельну діяльність здійснюють 16 торгових підприємств, де щодня сумлінно трудяться 56 працівників.

Під таким гаслом відбувся нещодавно конкурс малюнка на асфальті поблизу будинку культури села Ступно. Ініціаторами проведення заходу виступили директор закладу Г. Романюк та художній керівник М. Ковальчук. У конкурсі взяли участь діти віком від 8 до 14 років, учні художньої школи «Зоряний шлях» та недільної школи малярства, що діє при СБК.
Своїми малюнками діти закликали усіх до миру та висловлювали щирі співчуття своїм ровесникам зі Сходу України, яким доводиться переховуватись від обстрілів у підвалах замість того, щоб безтурботно відпочивати чи грати в ігри. Діти зображували прапор, червону калину, голубів, червоні маки, рідну хату і доріжку до неї з вишитого рушника. Малювали й храм, обрамлений блакитно-жовтим серцем із гаслом «Боже, Україну збережи!».

Галина Степанівна ВЛАСЮК представляє свої роботи.

Галина Степанівна ВЛАСЮК представляє свої роботи.

у вишитих виробах, представлених на виставці
у Здолбунівській центральній районній лікарні

Фахівці медичних професій здавна є найповажанішими у будь-якій країні світу. Адже лікар - це той, хто має знання і вміння, застосовуючи які, здатен зцілити від недуги, зберегти чи й повернути людині життя, віру у себе. І завжди з ним поруч вірна та вправна помічниця - медсес­тра, або сестра милосердя, котра і рани залікує, й душу стражденного втішить. Їх робота складна й відповідальна, надзвичайно важка й стресова, бо - без права на помилку, бо будь-яка найменша їх хиба вартує комусь найдорожчого. Справжній медик - завжди інтелігент, якому притаманна висока духовність, невід’ємними складовими котрої є, зокрема, й повага до історії власної родини, краю, держави, знання і збереження культури свого народу та шанобливе ставлення до цінностей інших етносів, висока моральність. Водночас серед медичних працівників різних епох чимало непересічних особистостей, які зуміли проявити себе й у інших, окрім медичної, сферах.
Мистецьке дійство, що відбулося у Здолбунівській ЦРЛ минулої п’ятниці, засвідчило, що працівники цього закладу - люди талановиті й майстровиті, які вміють творити красу. Виставку було приурочено до Дня Конституції України, зініціювала її проведення головна медсестра ЦРЛ Лариса Василівна Рябушенко, долучились до цієї справи з великим ентузіазмом працівники усіх структурних підрозділів закладу.

Працівники терапевтичного відділення біля своєї експозиції.

Працівники терапевтичного відділення біля своєї експозиції.


Вишиті доросле і дитяче вбрання, рушники, серветки, килимки, обруси, подушки, портрети і вірші Т. Г. Шевченка, неймовірної краси картини і, звичайно ж, ікони. Вироби ткані й мережані. Вишивані гладдю, хрестиком і бісером. Букети з соняшників, мальв і збіжжя, ікебани, писанки, запашні хлібини, плетені кошики і глиняні горщики... Усе це було дбайливо, з любов’ю скомпоноване у невеликі експозиції, з яких утворилась одна спільна - барвиста і неповторна, що поєднала у собі минувшину й сучасність. Адже на виставці медики представили як старовинні автентичні речі, дорогі їхнім родинам, так і вишиті зовсім недавно. Наприклад, у експозиції, підготовленій акушерсько-гінекологічним відділенням, експонувалась вишита у 1912 році краватка, а практикантка терапевтичного відділення Олена Самчук з Дермані сама прийшла на захід у вишитому вбранні своєї прабабусі, яке в її родині передають від покоління до покоління.

Якось днями, перед святом молоді, йшов з товаришем вулицею Полярною в Здолбунові. Увагу привернули дві дівчини, які облаштували іграшковий “магазинчик” просто над дорогою. Пройшов би повз, якби не “кош­ти, зібрані від продажу, підуть на допомогу солдатам АТО”…

Подумав: “Нічого собі, й ці дві дівчини збирають на АТО”. Підійшов, запитав: “А куди кошти підуть?” “На допомогу нашим солдатам”, - відповіли. “А як?” “Моя мама допомагає здолбунівському штабу підтримки солдатів-земляків. Туди й віднесе гроші!” Тоді довелося придивитися до нехитрого краму юних волонтерок. І, знаєте, що вразило? Більшість з того, що пропонувалося “прид­бати”, було створене руками самих дівчат! Тобто ці дві дрібненькі пані чітко зрозуміли свій громадянський обов’язок вже сьогодні.

Чим зайнятися людині, яка вийшла на пенсію? Кожна з них самостійно шукає відповідь на це питання, і більшість вирішує, що важливо не зупинятися на досягнутому, розвиватися й вдосконалюватися, аби підкорити якісь нові для себе вершини. Чимало можливостей для цього пропонує Університет третього віку, що діє у Здолбунівському районному територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
«Танець - це здоров’я» - тема циклу занять для студентів мистецького факультету Університету. Одне з них відбулося 25 червня у приміщенні Здолбунівського районного будинку культури. Під час нього студенти мали змогу дізнатися від керівника любительського об’єднання «Школа танцю» РБК Олени Галій про те, як побудоване наше тіло і яким чином воно може ефективно працювати. Та головним стало задоволення від танцю, руху, імпровізації, гармонії з собою, музики - нас­трій поліпшився у всіх присутніх.
За інформацією,
наданою Здолбунівським РБК.

В останні дні червня у полях наливається силою колос, а хлібороби завершують приготування до найвідповідальнішої пори: ось-ось прийде час збирати новий врожай. У господарствах Здолбунівського району активно працюють механізатори, готуючи техніку до виходу на ниви. Агрономи ж оглядають поля та тішаться побаченим. Адже зернові цього року вдалися дорідними. Тільки б погода не підвела, кажуть хлібороби, сподіваючись на хороший врожай.
Уже традиційно щороку з Божим благословенням приступають до жнив у ПСППП “Здолбунівське”. Перед початком робіт тут відремонтували усю техніку, впорядкували усі приміщення, підготувавшись до збирання зернових. А наприкінці минулого тижня хлібороби зібралися на спільний молебень, який відслужив настоятель Свято-Різдво-Богородичної церкви села П’ятигори
о. Анд­рій. Після того, як священик благословив усіх працівників до спільної відповідальної праці (на фото), слова вдячності та надії на краще прозвучали з вуст першого заступника голови Здолбунівської РДА Леоніда Власюка, начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Леоніда Дмитрука, голів сільських рад, на території яких розташовані землі господарства.

У цьому переконалися депутати районної ради, які цікавилися станом справ у ДПРЧ-18

Ситуація, яка нещодавно виникла на нафтобазі у Василькові, кілька днів тримала у напруженні всю Україну. Байдужим не залишився ніхто: ті, хто живе поруч, кинулись на допомогу місцевим жителям та рятувальникам, інші ж прикипіли до екранів у надії отримати новини про ліквідацію пожежі. Водночас ця надзвичайна ситуація стала перевіркою на профпридатність державної пожежно-рятувальної служби.


Пожежонебезпечні об’єкти розміщені по усій території нашої держави, є такі й у нашому районі. Це законсервована нафтобаза у Мізочі, промислові об’єкти ТОВ «Укрцемремонт», ряд об’єктів на залізниці, автозаправні станції. І від надзвичайних випадків ніхто не застрахований. Тому цілком логічним є зацікавлення станом справ у здолбунівській пожежно-рятувальній частині.
Минулого тижня відбулася зустріч депутатів районної ради та керівництва району з працівниками 18-ї Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Рівненській області. Пожежники розповіли гостям про особ­ливості своєї роботи та про стан матеріально-технічного оснащення їх частини, в ході невеличкої екскурсії продемонстрували гостям техніку та пожежно-технічне обладнання підрозділу.

Відкрите звернення до мешканців м. Здолбунів та до міської влади

Сесією Здолбунівської міської ради прийнято рішення про виділення майже 250 тисяч гривень на спорудження пам’ятника загиблим на Майдані та Сході України під час антитерористичної операції.
Безперечно, така ініціатива місцевої влади заслуговує на повагу – ми повинні вшановувати пам’ять Героїв, які полягли за свободу та незалежність України.
Але зараз спорудження пам’ятника не на часі!
На цій же сесії затвердили ще одне рішення – про виділення коштів на лікування та реабілітацію важкопоранених військових у розмірі 2,5-5 тисяч гривень на одного пораненого (!).
Вважаємо, що коли йдеться про порятунок життя захисників України, таке співвідношення є несправедливим. Окрім того, варто подбати і про демобілізованих, котрі повертаються з війни. Вони також потребують лікування та реабілітації.

Представники аналітичного центру розвитку міста «ЗЕОН» 23 червня представили громадськості проект «Прозорий бюджет міста від здолбунівчан і для здолбунівчан».

Автори проекту впевнені, що бюджет Здолбунова повинен стати прозорим та зрозумілим для його жителів. На думку координатора проекту Анатолія Бондарчука, громаду варто залучити до процесу розробки та прийняття місцевих програм і бюджету міста. Оскільки саме від громади залежить наповнення місцевого бюджету, люди мають чітко розуміти, куди витрачають їх гроші. Особливої актуальності це питання набере після втілення адмінреформи, згідно з якою 60 % податку на доходи фізичних осіб залишатиметься у територіальних громадах.

Під час колегії Здолбунівської РДА насамперед йшлося про нарахування субсидій, від якого, без перебільшення, після початку опалювального сезону залежатиме благополуччя багатьох родин. Утім, цей процес іде не без труднощів. Як розповів заступник голови РДА Микола Орлов, обіцяне суттєве спрощення надання субсидій на ділі стало проблемним уже на етапі заповнення заяв, які часто потрапляють до управління праці та соціального захисту населення РДА з помилками. А, як відомо, за надання неправдивих відомостей споживачам загрожує суттєвий штраф. «Підвела» й обіцяна електронна програма перевірки поданих документів, яка у найвідповідальніший момент просто не запрацювала. Як наслідок, усе робиться «вручну», що спричиняє додаткові труднощі для працівників управління соцзахисту. До слова, його співробітники опрацьовують величезну кількість документів: 3118 заяв на отримання субсидій було подано у минулому сезоні, 1601 - у нинішньому. Як наслідок, в управлінні сформувалися справжні паперові «завали».

До Радивилова 12-14 червня цього року на фестиваль-конкурс козацької пісні «Встань, козацька славо! Засвіти знамена!» прибули мистецькі колективи з різних куточків України - Волині, Хмельниччини, Житомирщини, Львівщини, Тернопільщини, Рівненщини, Запоріжжя та Києва. Усі учасники оспівували славетні подвиги козацтва, прагнули прищепити підростаючому поколінню любов до рідного краю та його історії через кращі зразки національної музичної спадщини.
Місце проведення фесту обрали теж не випадкове - славний край на Рівненщині, відомий Берестецькою битвою 1651 року. Історична місцина на Радивилівщині кличе нас і тепер, адже відчуваємо внутрішню потребу засвідчити духовну спорідненість із волелюбними предками, котрі заклали підвалини української державності.

Небайдужі здолбунівчани з плакатами в руках висловлювали свій протест проти затягування розгляду справи про хабарництво, який триває вже понад два роки.
Під час пікету активісти розіграли перед присутніми міні-виставу, у котрій актори-аматори показали, як хабарник-вимагач у ході розгляду справи судом поступово перетворюється на жертву.
Фото Ірини САМЧУК.

Напевно не знайдеться людини, яка не скористалася б можливістю взяти листок непрацездатності по догляду за дитиною. Адже, коли малюк хворіє, його мама готова покинути все на світі, аби бути поруч з ним і хоч якось полегшувати його стан.
Одним з напрямів роботи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є фінансування листків непрацездатності по догляду за хворою дитиною до досягнення нею 14 років. Допомога призначається застрахованій особі (матері, батьку) комісією із соціального страхування (уповноваженим) з першого дня за період, протягом якого дитина, за висновком лікаря, потребує догляду, але не більше, як за 14 календарних днів. А у разі, якщо дитина потребує стаціонарного лікування, допомога призначається з першого дня за весь час перебування матері у стаціонарі разом з хворою дитиною.

«Найвеличніший музичний інструмент» - так часом висловлюються про форте­піано. Цей інструмент здатний відтворити найрізноманітнішу музику: класику, джаз, поп, народну… У концертному залі ви розчуєте потужний звук фортепіано навіть у симфонічному оркестрі і, водночас, під його ненав’язливий акомпанемент може виступати професійний співак. Фортепіано порівнюють з паліт­рою художника, спеціально для цього інструмента створюють найпрекрасніші музичні твори.
Справжнє свято фортепіанної музики відбулося нещодавно у ЗОШ І ст. № 7. Вихованці нашого закладу, які відвідують і музичну школу, подарували учням-глядачам музичні твори у своєму виконанні.