У місті Рівне на базі ДЮСШ № 5 «ГАРТ» відбувся відкритий боксерський турнір пам’яті майстра спорту з боксу П. П. Дмітрієва. На змагання прибуло понад 150 спортсменів зі Львова, Луцька, Вінниці, Тернополя, Нетішина, Сарн, Острога, Рокитного, Млинова, Рахова, Грем’ячого, Горохова, а також Копитківської та Тучинської сільських рад.
За нашу команду СК «Олімпієць» виступали шестеро боксерів, а саме: Владислав Кондратюк, Дмит­ро Сірик, Олександр Тимощук, які навчаються у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ст. № 5, та вихованці місцевого ВПУЗТ Василь Миронюк, Артур Гудков і Владислав Дмитроца.

У центрі зайнятості вам обов’язково допоможуть:

 у пошуку підходящої роботи – тимчасової і постійної;
 в отриманні інформації та консультацій щодо сприяння зайнятості.

Також, якщо Ви отримаєте статус безробітного, Вам допоможуть:
 взяти участь в оплачуваних громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру;
 у професійній підготовці, перепідготовці або підвищенні кваліфікації;
 у започаткуванні власної справи з наданням одноразово допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Якщо Ви плануєте започаткувати власну справу, Вас направлять на курси «Підприємець-початківець» (тривалість навчання – 0,5 міс.), під час яких Ви за допомогою фахівців зробите свій бізнес-план.

Куди звертатися:
м. Здолбунів, вул., Кн. Ольги, 10, Здолбунівський районний центр зайнятості.

Основні документи, які необхідно мати при собі для отримання статусу безробітного:
• паспорт;
• облікова картка платника податків (ідентифікаційний код);
• трудова книжка (за наявності);
• диплом або інший документ про освіту;
• військовий квиток;
• витяг з наказу про звільнення з військової служби.

Громадяни, які закінчили проходження військової служби, мають право звернутися до центру зайнятості та отримати статус безробітного.
При цьому рішення про призначення виплати допомоги по безробіттю та визначення її розміру буде прийматися з урахуванням періоду служби та розміру грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Скористайтеся безкоштовними сервісами державної служби зайнятості:

Інформаційно-довідковою телефонною системою
0-800-50-50-60 (із стаціонарного телефону)
730 (з мобільно телефону)

Інтернет-порталами:
www.dcz.gov.ua
www.trud.gov.ua

Ні з чим не можна порівняти щастя мам, дружин та інших найрідніших людей, які дочекалися своїх близьких з буремного Сходу. Минулого тижня трьох відважних бійців 24-ї механізованої бригади зустрічали десятки здолбунівчан. Олександр Повстанський, Віталій Голуб та Рустам Муртазаєв повернулися з Луганщини – хлопці протистояли ворогу біла села Кримське.
Люди вітали солдатів хлібом-сіллю, виконанням гімну та щирими гаслами. Вклонившись землякам та запашному хлібові, вояки подякували за зворушливу зустріч і поспішили до найрідніших.
З національним прапором та подарунками для захисників зустрічати демобілізованих вояків вийшла і частина колективу ДНЗ «Ладоньки». Олександра Повстанського, сина працівниці цього дошкільного закладу, колектив садочка вважав «своїм» підопічним від початку його перебування у зоні АТО.
- Передавали Сашкові, що мог­ли, а він вже ділився зі своїми
товаришами, - розчулено розповідають співробітники «Ладоньок». - Ми постійно слідкували як там у них справи, підтримували маму. Яке ж то щастя, що повертаються хлопчики живими та неушкодженими.
Привітали солдатів і віршем вихователя закладу Галини Макарової, у якому – і вдячність, і захоп­лення відвагою молодих бійців. «Ми низько вклоняємося до ваших ніг, слава Всевишньому, що він вас зберіг». Справді, головне, що повернулися з пекла живими…
Марина СТЕПАНЮК.

Відповідний Указ підписав Президент Петро Порошенко. Таке рішення Глава держави прийняв, враховуючи значення та роль Національної гвардії України у виконанні зав­дань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку.
Згідно з Указом від 18 березня, визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента від 26 березня 1996 року «Про День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України».
У березні 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон про створення Національної гвардії України як військового формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ.

Депутатам та присутнім на сорок третій сесії Здолбунівської міської ради  шостого скликання 18 березня довелося з півгодини почекати початку засідання. Вранці до міськради завітали учас­ники АТО, щоб поспілкуватися з кер­ма­ничами міста з приводу надання земельних ділянок тим, хто брав участь у військових діях на Сході.

Незважаючи на те, що дехто очікував пікетів та «розбірок», спілкування бійців з міським головою перед початком сесії вийшло доволі плідним. У всякому разі, вояки лишилися задоволені тим, як у місті сприймають їх проблеми. Перед початком сесії бійці передали директору районного історико-краєзнавчого музею Олегові Тищенку нові експонати - бойовий прапор з підписами вояків та використаний РПГ.
Згодом, під час сесійного засідання, міський голова Здолбунова Ігор Ольшевський розповів про процес забезпечення бійців земельними ділянками. Нині на вулиці Коперніка (на шляху у бік с. Здовбиця) передбачено територію для виділення ділянок під забудову учасникам АТО. Зараз там триває робота з прокладення комунікацій, вже видано технічні умови на їх проведення. По завершенні цих робіт бійцям, які раніше написали заяви з проханням про надання землі, передбачено виділити на цій території 51 ділянку.

Ці хлопці - герої. Послухавши їх спогади, дивуєшся, як вони усе це пережили. Під час неформальної бесіди наші земляки зі 128-ї бригади розповіли про те, як виходили з Дебальцівського “казана”, вчили чеченців української мови та спостерігали за “розбірками” між терористами.

Артем Логвиненко, Володимир Козак та Андрій Мельник розповідають, що з-під Дебальцевого виходили полями, невеличкими колонами. Спочатку у день відходу зі штабу надійшла команда триматися до останнього. Та комбриг сказав, щоб усю техніку підготували до виїзду. Уже ввечері зі штабу надійшов новий наказ: бути готовими до виходу, чекати команди. Перші колони виходили з оточення о першій ночі. Останні - о четвертій ранку. І саме їм дісталося найбільше - їх потужно обстрілювали.

Як впоратися з реаліями «споживчого песимізму»?

Щодня усе яскравіше сяє
сонеч­ко, усе більше активізуються садівники та городники. На часі - найнапруженіші дні обробітку кількох власних соток. А ще - невеселе перше квітня, дата, з якої Україна перейде на нові комунальні тарифи, що більшість із нас змушують здригатися у передчутті чергової кризи.

Вижити на 44 долари
Ознайомлюючись з нововведеннями, які підготували для нас державні керманичі, чітко усвідомлюєш, що цьогоріч городньо-польові роботи стануть пріоритетними навіть для тих, хто останнім часом відмовився від них на користь спокійнішого життя. Адже той факт, що найнеобхідніше шалено здорожчало і ціни стали одним з ключових чинників дестабілізації економіки та стрімкого зубожіння населення, відчули на собі представники усіх верств.

Сьогодні, у неспокійний і буремний для країни час, нам, як ніколи, потрібні сила Кобзаревого духу та його віще слово. Саме з метою вшанування пам’яті та популяризації творчої спадщини Т. Г. Шевченка, активізації діяльності закладів культури Здолбунівщини у розвитку жанру художнього читання та виявлення нових талантів 15 березня цього року в районному будинку культури в черговий раз відбувся традиційний щорічний огляд читців-аматорів “Кобзарева струна не вмирає”.
Розпочала захід його ведуча Тетяна Садикова віршем Миколи Пшеничного «Тарасова свіча». Далі читці (а вони ж і працівники) районного будинку культури представили літературну композицію «Вічне слово Кобзаря».

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р.
№ 1105-ХІV (далі - Закон
№ 1105) у новій редакції. Законом № 1105 не передбачено забезпечення застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду путівками на санаторно-курортне лікування, однак передбачено оплату лікування застрахованих осіб у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм.

Мабуть, саме так можна означити сутність віршованого Слова. Адже воно зав­жди зринає з глибин самого серця камертоном від того, що наразі вирує у людській душі. Душі надчутливій і надсприйнятливій до оточуючого світу, точно не черствій і не байдужій. Це Слово, мов відблиск, мов луна наших мрій, бажань і прагнень, пережитого щастя чи болю. Це Слово - результат нат­хнення. А те, хоч і здається, що приходить нізвідки, насправді є результатом сплеску емоцій чи почуттів, хоча й саме (а, може, й з поруху чогось вищого) вибирає, коли, якої миті з’явитись.
Поетичне Слово багатогранне. Тонке і гостре, ліричне і в’їдливе. Здатне розчулити до сліз, підняти до бою, повернути бажання жити чи змусити сміятись. Спроможне нам, сучасним і заглибленим у матеріальне буття, відкрити очі і повернути нас обличчям до стремлінь духовних. Йому під силу передати красу цього світу і розкрити вади суспільні.

Відповідно до наказу Здолбунівського районного центру первинної медичної допомоги від 3 березня
2015 р. за № 19 “Про порядок звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я” відділ освіти районної державної адміністрації повідомляє, що засідання комісії ЛКК буде проведено у період з 6 квітня 2015 р. по 21 квітня 2015 р.
Звільнення учнів від державної підсумкової атестації проводиться згідно з вимогами спільного наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства охорони здоров’я України від 1 лютого 2013 р. за № 72/78.

З настанням весни все частіше можна побачити, як на господарських угіддях, уздовж доріг і навіть у населених пунктах горить суха трава. Як правило, люди, котрі її підпалюють, впевнені, що таким чином роблять корисну справу. Насправді ж вони наражають на небезпеку здоров’я сусідів і суттєво погіршують стан довкілля.
Інколи для виникнення масштабної пожежі достатньо навіть непогашеного недопалка, недбало кинутого на узбіччя, адже швидкість поширення вогню (особливо, коли на вулиці суха й вітряна погода) надзвичайно висока. Локалізувати його на відкритих територіях важко. Краянам варто замислитись, наскільки небезпечним може стати розведене під час відпочинку на галявині багаття чи неконтрольоване спалювання сухої трави та сміття.

У будинку культури с. Півче, як і по всій Україні, 8 березня відбувся захід на вшанування великого сина українського народу, поета-пророка нашої нації Тараса Григоровича Шевченка.
На свято зібралися люди різного віку, адже його програма зацікавила і мешканців села, і гостей. Серед тих, хто завітав до сільського будинку культури, були й заступник голови районної ради Ігор Жовтанюк, начальник управління Пенсійного фонду України у Здолбунівському районі Світлана Жовтанюк, Півченський сільський голова Юрій Шах.

Щороку у весняну пору починає Україна свій новий день із Шевченковим іменем. Бо Україна і Шевченко - неподільні. Творчість великого Кобзаря, геніального поета, мислителя, художника, стала дорогоцінним надбанням світової культури.
У с. Глинськ шостого березня відбулися заходи, присвячені пам’яті Великого сина української нації Тараса Григоровича Шевченка. Біля пам’ятника поету було проведено мітинг та урочисте покладання квітів від установ сільської ради. Завідуюча публічно-шкільною бібліотекою О. П. Дацюк представила присутнім чудову тематичну виставку літератури.

Футбольна історія багато у чому повчальна. У жовтні 1994 року в Хмельницькому, Ізяславі та Шепетівці проходила міжнародна наукова краєзнавча конференція “Велика Волинь: минуле і сучасне”. Серед матеріалів заходу цікавою та повчальною є стаття “Основні напрямки фізичного виховання волинян на початку ХХ ст.”. У ній автори А. В. Цьось та В. І. Санюк аналізують функціонування на Волині українських спортивних товариств у 30-х роках минулого століття. Як приклад, описано діяльність спортивного клубу “Стир”. Ось фрагменти цього допису: “Метою українського спортивного клубу “Стир” було впровадження та культивування різноманітних видів спорту, що не шкідливі для здоров’я і не заборонені правилами: легка атлетика, бокс, теніс, копаний м’яч (футбол), плавання та інші. Клуб складався з членів та учасників - осіб, яким виповнився 21 рік і які не були покарані судом. За заслуги перед спортом членам клубу на загальних зборах надавалось почесне членство. Різниця між членами і учасниками у тому, що останні не мали права голосу на загальних зборах клубу та права вибору. Прийняття членів та учасників відбувалося на загальних зборах шляхом таємного голосування.” Впевнений, що основу створення, організації та її успішного функціонування гарантував принцип демократії, що забезпечувався способом голосування. Таємний спосіб голосування виконував роль фільтра, який не давав змоги влитися до лав клубу людям випадковим, що забезпечувало відповідну високоморальну атмосферу. Стати членом такого клубу було почесно й престижно. А нині цей принцип не стільки забутий, як свідомо ігнорується. І, мабуть, у цьому криється основна причина деградації суспільства, корупції та інших негативних процесів.

Дякуємо усім, хто за період з 3 по 17 березня 2015 року долучився до збору коштів для солдатів-земляків: Л. І. Шелко за 100 грн.; КП «Здолбунівкомуненергія» за 3540 грн.; працівникам Здолбунівської міської ради за 1760 грн.; В. Сірому за 2000 грн.; відвідувачам ринку «Катеринівський» за 1268 грн.; працівникам будинку культури с. Півче за зібрані під час масового заходу 400 грн.; В. П. Самолюк за 100 грн.; Марині Ляшук з смт Млинів за 200 грн.; В. Василишину за 120 грн.; п. Рибалко, Шпак, Парчевській за 2250 грн.; п. Аллі за 1000 грн.; Ю. Лиморенку за 100 грн.; працівникам Мізоцького будинку культури за 2460 грн.; п. Інні за 27 грн.; всім, хто перераховував кошти у благодійний фонд «Допомога військовослужбовцям Здолбунів­щини», за 6435 грн.
Також дякуємо Г. Середюк за 20 грн.; п. Стрілецькому за 50 грн.; п. Якубчик за 100 грн.; Н. Піхотіній за 50 грн.; С. Максимовій за 50 грн.; п. Мартинчук за 100 грн.; Л. Гендель за 100 грн.; Здолбунівській сотні самооборони за 200 грн.; І. Романюк за 20 грн.; людям, які не побажали опубліковувати свої прізвища, за 130 грн.
За останній тиждень із зібраних коштів на потреби солдатів було витрачено: 25938 грн. - на обмундирування; 855 грн. - на радіо­станцію та зарядний пристрій; 5130 грн. - на тактичні окуляри; 264 грн. - на доставку багажу ТОВ «Нова Пошта» для солдатів, які перебувають в зоні АТО.
Крім надання допомоги у грошовому еквіваленті, мешканці міста та району продов­жують долучатися до акції «Благодійний кошик»; В. Я. Семенюк надав ліки; Галина Савченко - в’язані шкарпетки; О. Баклаєва - теплі речі; А. Ю. Кардаш - 8 складометрів дров, 10 кг цвяхів другому батальйону 14-ї механізованої бригади; Здолбунівська сотня самооборони за весь період з початку роботи робочої групи по допомозі солдатам-землякам закупила 25 спальників; Здолбунівська районна організація ВО «Свобода» надала 10 кг чаю; Здолбунівське моторвагонне депо на суму 650 грн. закупило наколінники та тактичні окуляри для солдата Куця; Здолбунівський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надав 10 банок варення та мед.
Усього за час роботи групи для потреб солдатів-земляків зібрано 1 млн. 120 тис. 423 грн. та витрачено 1 млн. 119 тис. 723 грн.
За збором і видатками здійснюється постійний конт­роль, ведеться чітка звітність. Кожен житель району може отримати про це інформацію у штабі.
Збір коштів для допомоги солдатам-землякам триває. Координацію його здійснює робоча група осіб, відповідальних за збір коштів, яка працює у адмінприміщенні ТОВ «Укрцемремонт», що по вул. Незалежності, 11.
Телефони «гарячої лінії»: 0982509030, 0977451296.

Анастасія Василівна ЗАЙШЛА.

Кожна людина має дар Божий. І чим швидше вона відкриє у собі цей дар та відчує потребу донести його іншим, тим раніше зможе спов­ити своє буття улюбленою справою, розвинути власну майстерність і талант, прикрасити світ своєю творчістю. Саме завдяки людям-майстрам, людям-творцям ми пишаємось нашими звичаями та традиціями, нашою історією та культурою.

Одна з робіт білашівської майстрині.


З когорти цих майстрів і наша землячка, мешканка села Білашів Анастасія Василівна Зайшла. Вона вже майже 50 років займається вишивкою бісером. Скільки себе пам’ятає, завжди прагнула оволодіти якимось новим видом рукоділля: навчилась вишивати - почала опановувати крій та шиття, потому - в’язання, техніку “рішельє”. І все опановувала самотужки. Але найбільше припала їй до душі вишивка бісером. Майстриня згадує, що у радянські часи купити бісер було дуже важко. Але якось людей, які проживали в Чехії, настільки вразила краса її виробів, що самі стали пересилати їй бісер.

У місті Луцьк 13-15 березня цього року проходив Чемпіонат України з пауерліфтингу, жиму лежачи та станкової тяги за версією ВПА.
У віковій підгрупі «мастерс» (40-44 роки) у ваговій категорії до 100 кг на цих змаганнях виступав і наш земляк Євгеній Крашановський. Він виборов перемогу у жимі лежачи, підкоривши штангу вагою 185 кг.
У травні спортсмен братиме участь у чемпіонаті світу, що також відбудеться у Луцьку. Тож побажаймо йому успіху.
Сергій АСТАХОВ,
майстер спорту міжнародного класу.

Дев’ятого березня на запасному полі стадіону «Авангард» у Рівному відбувся пропущений матч третього туру футбольного
турніру серед ДЮСШ Рівненської області пам’яті Героїв Небесної сотні. «Гімназія» (Здолбунів) зустрічалась з командою ДЮСШ «Верес-2001» (Рівне).
Організатори безвідповідально поставились до підготовки матчу. На поєдинок прибув лише один суддя, на футбольних воротах не було сіток, на полі - кутових прапорців. Тому суддя допустив чимало помилок при визначенні положення поза грою. У зв’язку з цим виникають певні питання до ініціаторів проведення турніру – обласної федерації футболу.

Олег ТИЩЕНКО.

Нещодавно вдалося побувати у приміщенні, де незабаром має розпочати роботу Здолбунівський районний історико-краєзнавчий музей. Своєрідну екскурсію проводив директор цього закладу Олег Олександрович Тищенко. Сказати, що він ентузіаст і просто горить довіреною йому справою - не сказати нічого. Але, якщо подивитися на те, в якому стані музей нині і скільки ще потрібно там зробити та яких зусиль докласти, аби цю суспільно важливу справу таки довести до кінця, розумієш: без допомоги усієї громади, без її зацікавленості і конкретних дій не обійтися, хай навіть один у полі й воїн...
Олег Олександрович люб’язно погодився розповісти про сучасний стан справ та перспективи історико-краєзнавчого музею у Здолбунові. Можливо, дізнавшись про це більше з пропонованого нижче інтерв’ю, до створення осередку збереження нашої з вами історії долучитесь і Ви.

 

- Пане Олеже, наскільки відомо, це вже не перша спроба заснувати у нашому місті історико-крає­знавчий музей...
- Так. Перший такий заклад діяв при залізничному училищі ще до революції 1917 року. Це підтверджує публікація в одній з тогочасних газет, де писали, що знайдений під час робіт у кар’єрі Мильська незвичний кістяк людини було передано в музей при двокласному залізничному училищі у Здолбунові.
Пізніше були й інші різні спроби. Але відсутність і досі саме районного краєзнавчого музею пояснюється багатьма чинниками. Одним з таких, зокрема за радянської доби, був розвиток місцевих підприємств, адже для кожного з них питанням престижу було мати свій власний музей, принаймні музейну кімнату чи куточок. Їх існувало багато, і всі - відомчі, тож і не виникало питання про створення закладу “централізованого”. Так тривало аж до 1987 року, коли партійним органам стало зрозуміло, що треба якось рятувати ситуацію, а музей це все ж таки інструмент виховання молодого покоління і гуртування активних людей старшого віку... Справу створення музею було доручено групі осіб, в числі яких працювала людина з прізвищем Киян (на жаль, більше даних про неї не маю). На той час звільнилося й приміщення, де планували розмістити музей, - ощадкаса, що працювала на вул. 1 Травня (тепер - Кн. Ольги, дім, де діє районна бібліотека для дітей та юнацтва), переїхала на вул. Шевченка. Киян почав (чи почала) збирати експонати, це засвідчують її (чи його) підписи на документах до частини колекції, що збереглась у відділі культури. Продовжила справу Аполлінарія Филимонівна Кравчук. Їй вдалося зібрати чимало експонатів, зокрема нагороди наших земляків, їх відзнаки з різноманітних виставок, цікаві матеріали, документи і фотографії. Згодом вона цю справу також передала наступникам. Та на початку 90-х було вже не до музею.