Ті малі школярики, яких цього року батьки приведуть за руку до першого класу, стануть першими, хто навчатиметься у Новій українській школі, в новій системі освіти, незнаній і незбагненній не те що для суспільства й батьків, але навіть і для самих учителів.

В області взялися за контроль готовності до нового навчального року і то саме в контексті реформи освітньої галузі. Адже кош­ти освітньої субвенції на оснащення та забезпечення закладів загальної середньої освіти необхідними меблями й шкільним обладнанням в райони скеровано. Тож минулого тижня у Рівненській ОДА провели онлайн-нараду з освітянами районів та ОТГ області, де йшлося передусім про закупівлю обладнання для НУШ на Рівненщині й що це дуже відповідальне завдання для кожного освітянина. Вперше за всі роки незалежності уряд цільово виділив кошти на меблі та обладнання для Нової школи.

Сама поява проекту Нової української школи, нехай пізно, на 27-му році життя в незалежній державі, але радує. Адже школа, підхід до виховання нових поколінь, взаємини всередині школи між учнем і вчителем, як і між самими педагогами та директором – це свого роду дзеркало, в якому відображається саме суспільство, рівень його зрілості. І це, вочевидь, закономірно, що Нову українську школу впроваджують не у 1991-му чи навіть 1999-му, а у 2018-му, коли ведуть у перший клас своїх дітей ті українці, котрі народилися на початку в 1990-х. Виросло покоління, на порозі виходу зі школи – друге.

Під час засідання колегії Здолбунівської РДА, яке відбулося 31 липня, його учасники обговорювали підсумки роботи галузей господарського комплексу, виконання бюджету району за перше півріччя 2018 року, а також розвиток дошкільної освіти на Здолбунівщині.

На початку засідання почесні нагороди отримали матері-героїні. Указом Президента України від 11 травня 2018 року № 121/2018 почесне звання «Мати-героїня» було присвоєно п’ятьом нашим землячкам: Руслані Терещук з с. Богдашів, Людмилі Бихалець з с. Дермань Друга, Галині Бакрев з с. Здовбиця, Людмилі Лук’янчук з с. Спасів та Ользі Гребінь з с. Буща.
Потому присутні перейшли до обговорення основних питань. Інформуючи про роботу господарського комплексу району, в. о. начальника управління промисловості, інфраструктури та агропромислового розвитку райдержадміністрації Валентина Бухало зазначила, що протягом січня-травня цього року підприємства району реалізували промислової продукції на 520,2 млн. грн., що становить 89,5 % до показника відповідного періоду минулого року.


Втішними здобутками відзначився аграрний сектор. Адже, за попередніми даними, станом на 1 липня 2018 року сільгосппідприємствами Здолбунівщини вироблено валової продукції на суму 11,8 млн. грн., що становить 113 % до відповідного періоду 2017-го. Зараз збір врожаю в господарствах району триває, і вирощене господарів радує. Цікаво, що деякі агроформування нині навіть можуть претендувати на звання рекордсменів області: скажімо, у ПСП ПП «Здолбунівське» врожайність озимої пшениці становить 90 ц/га.
У порівнянні з попереднім роком у районі зросло виробництво м’яса: станом на 1 липня його реалізовано 363 тонни, що становить 153 % до показника відповідного періоду минулого року
Наразі сільгоспформування Здолбунівщини вже розпочали виплату орендної плати за користування земельними паями в 2018 році. У районі є 8225 паїв, загальна сума нарахованої орендної плати становить 28 млн. грн.

Ці меморіальні знаки створює німець Гюнтер Демніг

«Камені спотикання» встановили у Рівному. Це подія для цілої області. Коли б спитати пересічного рівнянина чи здолбунівчанина, жителя Костополя або Сарн, що це за камені? Для чого їх встановлюють? В яких місцях міста? На чию честь чи в пам’ять про кого? Хто автор ідеї, звідки вона «прийшла» в Україну й до нашого обласного центру зокрема? Навряд чи отримали б ми відповідь вичерпну і зрозумілу.

Тож розповімо про все по порядку. Подія ця - встановлення в нашому обласному центрі перших “Каменів спотикання” - мала відбутися 3 липня минулого року. А відбулася лише через рік - 26 липня 2018-го. Прикра історія передувала встановленню "Каменів спотикання" у Рівному. Автора пам'ятних знаків, які він ставить по всій Європі, торік затримали на митниці й з якихось причин не пустили до Рівного, натомість повернули назад в Німеччину. Тож приїзд відомого в усій Європі майстра Гюнтера Демніга у Рівне відтермінувався на цілий рік.


Чому такі пам’ятні знаки називають “Каменями спотикання”? Це, по-суті, альтернатива звичним для нас меморіальним дошкам. “Камені спотикання”, на відміну від таблиць на стінах будинків, вмонтовують в бруківку. Тому й називаються “Каменями спотикання”. Їх вмуровують у тротуар чи бруківку в місцях навпроти будинків, де колись жили люди, чиї імена на цих “каменях” написані. Демніг виготовляє їх для того, щоб людство пам’ятало про жертв гітлерівського нацизму і ніколи більше подібного божевілля - такого масштабу втрат, геноциду, нечуваного насильства людини над людиною - в історії світу не повторилося.

Найбільшу групу серед гепатитів складають вірусні ураження печінки. Існує як мінімум вісім вірусів, які викликають гепатит (А, В, С, D, E, G, TTV, SEN). Вони різняться за своєю природою, тож і захворювання, спричинені кожним з них, також різні. Найнебезпечнішими є гепатити В і С. За даними ВООЗ, 57 % випадків цирозу печінки і Найбільшу групу серед гепатитів складають вірусні ураження печінки. Існує як мінімум вісім вірусів, які викликають гепатит (А, В, С, D, E, G, TTV, SEN). Вони різняться за своєю природою, тож і захворювання, спричинені кожним з них, також різні. Найнебезпечнішими є гепатити В і С. За даними ВООЗ, 57 % випадків цирозу печінки і 78 % випадків раку печінки зумовлені хронічними вірусними гепатитами В або С. Неприємним і небезпечним є і захворювання на гепатит А.Розповімо, як убезпечити себе від цих хвороб.

Трішки “місцевих цифр”
За інформацією, наданою Здолбунівським районним лабораторним відділенням Рівненського міжрайонного відділу ДУ “Рівненський ОЛЦ МОЗ України”, упродовж останніх років рівень захворюваності населення нашого району на вірусні гепатити перевищує середньообласні показники. В основному - через хронічний вірусний гепатит. Так, у 2017 р. показник захворюваності на гострий гепатит В на Здолбунівщині становив 5,24 на 100 тисяч населення (по області - 5,26), на хронічний вірусний гепатит В - 7 на 100 тисяч населення (по області - 3,1), на хронічний вірусний гепатит С - 15,7 на 100 тисяч населення (по області – 10,17). У першому півріччі 2018-го показник захворюваності на гострий гепатит В становив 1,7 на 100 тисяч населення (по області – 1,64), на хронічний вірусний гепатит С – 8,7 на 100 тисяч населення (по області – 3,36). Випадків захворювання на гострий гепатит А в районі цьогоріч не зареєстровано, але ріст захворюваності спостерігали у 2016 р. - тоді захворів 31 житель Здолбунівщини (торік - 4).

Як повідомляє прес-центр МОН України, на ранок 27 липня вступники зареєстрували понад 162 тисяч елект­ронних кабінетів. З них понад 141 тисячу створили абітурієнти, які цьогоріч після школи вступають на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування).

«...Завершився черговий етап цьогорічної вступної кампанії – подання заяв вступниками на бакалавра, а також магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування на основі повної загальної середньої освіти. За результатами цього етапу понад 146 тисяч вступників подали 914545 заяв. З них в електронній формі 903,5 тисячі, а в паперовій – близько 11 тисяч. Наші прогнози щодо кількості заяв та їх структури, які ми озвучили на початку вступної кампанії, справдилися. Зокрема, 76 % школярів, що випустилися цього року, подали зая­ви на вступ до вишів на бакалавра та магістра. Зрозуміло, що ще частина школярів вступає на молодшого спеціаліста та до закладів профосвіти...», - зазначив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров. Посадовець також озвучив перелік спеціальностей, які вступники на бакалавра обирали цьогоріч найчастіше.

Менше, ніж місяць залишилось до Першовересня, коли шкільний дзвінок покличе дітей за парти. Час рушати й на «шкільні» закупи. Тож спробуємо розібратися разом і відповісти на запитання: що придбати обов’язково, а на що можна й не витрачатись?

Насамперед визначимося з необхідними покупками, а це: шкільна форма; сорочки, блузи, теніски (вишиванка); спортивний одяг і взуття; шкільне взуття; рюкзак (ранець); сумка для змінного взуття і форми для фізкультури; пенал; щоденник; ручки, прості олівці, ластик і точилка; фломастери й кольорові олівці; зошити; альбом для малювання, фарби та пензлі; ножиці, клей, кольоровий папір і картон, пластилін; контейнер для перекусів. А тепер кілька порад щодо кожної з них.
Шкільна форма. З вересня по травень дитина проводить у шкільній формі близько 250 днів, тому цей одяг обов’язково має бути зручним, з натуральної та якісної тканини. Не обирайте вузькі моделі приталеного крою. Добре, якщо у складі тканини є еластан, завдяки цьому фасон не обмежуватиме рухів. Приміряти форму треба обов’язково. При цьому попросіть дитину присісти, порухатися. Запитайте, чи їй легко і зручно у формі це робити.
Колір форми зазвичай визначає школа. Утім, психологи стверджують, що зелений і синій одяг активізує розумові здібності дитини, бордовий – сприяє дисциплінованості та впевненості у собі, а одяг сірих відтінків діє заспокійливо.

Вирушайте по шкільні товари разом з дитиною. Старайтесь, дослухаючись до цих порад, зважати на її думку. Тоді навчання вашому школярику чи учениці буде в радість, а вам не доведеться мізкувати, як обміняти те, що йому або їй не сподобалось.


Сорочки, блузи, теніски. До форменого комплекту підійдуть однотонні світлі і різнокольорові сорочки для хлопчиків і блузки для дівчаток. На відміну від шкільної форми сорочки та блузи обов’язково мають бути з натуральної тканини.

Періодично на вулицях Здолбунова з’являються молоді хлопці й дівчата, одягнуті в яскраві жилети, зі скриньками для пожертв у руках. Вони перепиняють перехожих і просять допомогти хворим діткам, зображеним на скриньках. Найчастіше цих прохачів можна зустріти поблизу ринку «Катеринівський» та в центрі міста. Вони слізно зазирають у вічі, підбирають відповідну інтонацію й «б’ють на жалість» так, що перехожі просто не витримують і вкидають до скриньки бодай кілька гривень. Проте, чи знаємо ми, хто ці люди зі скриньками насправді: волонтери, які витрачають свій вільний час для допомоги іншим, чи звичайнісінькі шахраї?

Волонтер зарплати не отримує…
Волонтерка й активістка Валентина Лукашук спілкується з хлопцями та дівчатами у жилетах зі скриньками в руках доволі часто. Адже й сама ще не так давно подібним способом збирала гроші на допомогу армії від імені Здолбунівської сот­ні самооборони. Проте тим, хто ходить зі скриньками з фотографіями дітей, не довіряє. Чимало з них виявляються просто шахраями, які працюють на прибуток собі і так званому «благодійному» фонду, а не задля допомоги тим, хто її потребує.

25 липня відбулося пленарне засідання тридцятої сесії Здолбунівської районної ради сьомого скликання

Передувало сесії засідання постійної комісії районної ради з питань освіти, культури, охорони здоров’я, молодіжної політики, фізкультури та спорту, на якому депутати розглянули та погодили районну програму фінансової підтримки комунального некомерційного підприємства «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги» на 2018-2020 роки, внесення змін та доповнень до програми забезпечення депутатської діяльності депутатів Здолбунівської районної ради на 2018 рік, Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти, що належить до спільної власності територіальних громад Здолбунівського району та Положення про конкурсний відбір на зайняття посад директора та педагогічних працівників комунальної установи «Здолбунівський інклюзивно-ресурсний центр» Здолбунівської районної ради.

На нивах нашого району тривають жнива. Хоч цього тижня аграріям і довелося процес збору врожаю у зв’язку зі складними погодними умовами призупинити, проте загалом врожаєм керівники сільгосппідприємств задоволені.
Наразі вже завершено збір врожаю зимового ріпаку: цієї культури з 1729 га зібрали 6309 т, за середньої врожайності 36,5 ц/га. Натомість врожайність гороху становить 26,7 ц/га.
Непогано вродив і озимий ячмінь – його середня врожайність склала 60,1 ц/га.
А от збір озимої пшениці поки що триває. Станом на четвер обмолотили вже 1490 га пшениці, її середня врожайність складає 57,9 ц/га. Найвищі врожаї озимої пшениці зібрали в ПСППП «Здолбунівське» (95 ц/га), ФГ «Агросім’я» (65 ц/га), ФГ «Нива» (60 ц/га).
Вл. інф.

Волонтери Здолбунівської сотні самооборони ініціювали Волонтери Здолбунівської сотні самооборони ініціювали плетення маскувальних сіток для військових на Схід України

Ініціатива самовідданої патріотки Марії Браги мусить мати продовження. Її підхопили молоді волонтери, і 25 липня розпочалася робота над першою маскувальною сіткою, до якої можуть долучитися всі охочі.

Працюють волонтери у приміщенні Здолбунівської РДА.
Нині тривають підготовчі роботи - розрізають тканину на клаптики, які будуть згодом вплітатися в сітку. Коли ж доставлять сіткову основу, волонтери почнуть її виплітати.
Першу сітку отримає батальйон «Айдар». Волонтери розповідають, що маскувальних сіток наші воїни на Сході України потребують постійно. Тож замовлення надходять повсякчас.
Усі охочі допомогти можуть звертатися за номером телефону 068 053 4163 або ж слідкувати за повідомленнями про збір волонтерів для виплітання сітки у спільноті Здолбунівської сотні само­оборони у Фейсбуці.

Лікар УЗД Марія Іванівна ДОБРОВОЛЬСЬКА
проводить обстеження печінки пацієнтці.

Учора, 26 липня, у Здолбунівській центральній районній лікарні відбулась акція «День відкритих дверей». Приурочили її до Всесвітнього дня боротьби з гепатитами, який відзначають 28 липня. Тож усі заходи упродовж акції були пов’язані саме з цією тематикою.

Забір крові для аналізу здійснює процедурна медична сестра
Любов Анатоліївна ПЕЧЕНЮК.

 

Проблема боротьби з гепатитами нині дуже актуальна як для нашої області в цілому, так і для Здолбунівщини зокрема. Як інформують в управлінні охорони здоров’я Рівненської ОДА, в області нині проживає понад 11 тисяч хворих з хронічними гепатитами, з них 1251 пацієнт має цироз печінки. Від цієї недуги торік на Рівненщині померло 269 людей.

Здавна людина наділяла воду надприродними властивостями, обожнювала цю стихію. Давньогрецький філософ Фалес казав: «Вода - початок всіх речей, а Бог - той розум, який все створив із води». Як стверджують науковці, вісімдесят відсотків відомих у світі хвороб пов’язані з якістю води, кожна десята людина страждає через неякісну воду, а близько 5 мільйонів жителів Землі, в основному дітей, внаслідок цього помирають. А що на Рівненщині й зокрема у нашому Здолбунівському районі? Про це спілкуємося з лікарем-гігієністом Здолбунівського районного лабораторного відділення ДУ «Рівненський ОЛЦ МОЗ України» Сергієм Матвійчуком.

- Пане Сергію, на Рівненщині, і у Здолбунівському районі зосібна, люди не споживають води з відкритих водойм, якість яких сумнівна. То що може загроджувати нам? Яка в нас якість питної води?
- Вода підземних водоносних горизонтів нашого району за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками здебільшого відповідає санітарним вимогам. За показниками фізіологічної повноцінності мінерального складу в усіх вододжерелах нашого району, згідно з результатами досліджень, відмічається недостача фтору - 0,15-0,2 мг/дм3 (при потребі 0,7-1,2 мг/дм3 ); у 60 % вододжерел недостача магнію - 0,5-9 мг/дм3 (при потребі 10-50 мг/дм3 ), майже в усіх вододжерелах підвищений природний вміст кальцію - 80-120 мг/дм3 (при нормі 25-75 мг/дм3 ).

Сніжана КОРОЛЬ.

Є серед наших земляків людина, яка не перестає дивувати багатогранністю свого таланту. Знаємо її як авторку чудернацьких характерних героїнь з пап’є-маше, автентичних ляльок-мотанок, фігурок і картин з солоного тіста. Як художницю й педагога, котрий володіє різними техніками живопису, та охоче навчає цього дітвору. Мисткиню, яка постійно вдосконалює і розвиває свою майстерність, бо завжди прагне чогось “нового, красивого й цікавого”. І не буде високою патетикою стверджувати, що в її серці живе Україна. Бо це – чистісінька правда. Хоча б з огляду на те, скільки зусиль вона докладає задля відродження національного мистецтва, з якою любов’ю ставиться до української мови, пісні й казки. Роботи народної умілиці зі Здовбиці, керівника гуртка декоративно-прикладного мистецтва тамтешнього сільського будинку культури, Сніжани Вікторівни Король добре відомі не тільки на Рівненщині. Не так давно майстриня успішно освоїла ще один вид декоративного мистецтва – витинанки. У пишній квітці її таланту розвилась ще одна пелюстка, розкрилась нова грань.

Що ж за дивина така ці витинанки?
Зазирнувши до енциклопедії, дізнаємось, що витинанка – це вид українського народного декоративного мистецтва, назва якого походить від слова “витинати”, тобто “вирізати”. Це орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, або вирізані з білого чи кольорового паперу ножем.
Перші витинанки з'яви­лися в VІІ-ХІІ ст. у Китаї, на батьківщині паперу. Напередодні свята весни китайські жінки наклеювали на вікна традиційні паперові узори, сюжети у вигляді драконів, квітів, різних символів. Витинанки в Західній Європі нагадували графічні зображення. Це були аплікації на одному, цілому, аркуші паперу.

Навіть у перукарні чи в салоні краси

Відвідування салону краси для кожної жінки приємне й радісне. Адже така жіноча природа, що хочеться змінити імідж - зачіска і нігті на руках і ногах - це те, що жінка, яка про себе дбає, тримає на контролі. Звісно, хочемо потрапити до кваліфікованого майстра. Проте, за якими критеріями вибираємо? Сьогодні салони краси та перукарні надають десятки послуг і досить високої якості. Та, чи замислюємось ми, наскільки ці послуги безпечні для нашого здоров’я? Навряд. А дарма. Адже ряд маніпуляцій повинні бути не тільки високої якості, але ще й безпечними для здоров’я, бо прирівнюються до медичних.Відвідування салону краси для кожної жінки приємне й радісне. Адже така жіноча природа, що хочеться змінити імідж - зачіска і нігті на руках і ногах - це те, що жінка, яка про себе дбає, тримає на контролі. Звісно, хочемо потрапити до кваліфікованого майстра. Проте, за якими критеріями вибираємо? Сьогодні салони краси та перукарні надають десятки послуг і досить високої якості. Та, чи замислюємось ми, наскільки ці послуги безпечні для нашого здоров’я? Навряд. А дарма. Адже ряд маніпуляцій повинні бути не тільки високої якості, але ще й безпечними для здоров’я, бо прирівнюються до медичних.Розмовляємо з лікарем-гігієністом Здолбунівського РЛВ ДУ «Рівненський ОЛЦ МОЗ України» Наталією БУДИНКОЮ.

- Пані Наталю, звісно не хочеться думати, що відвідування салону краси обов’язково має обернутися для нас якимсь захворюванням. Але все ж…
- Не треба забувати, що в кожному закладі потенційний ризик зараження стафілококовими, стрептококовими, грибковими інфекціями, гепатитами В і С, ВІЛ та іншими захворюваннями існує.
- І причина в людському факторі?
– Так. На жаль, не всі працівники індустрії краси, навіть ті, які є чудовими майстрами, ретельно стежать за гігієною. Стафілокок, стрептокок - це найпоширеніші інфекції. Якщо на шкірі голови, обличчі людини є мікротравми, у перукарні можна заразитися після розчісування інфікованим гребінцем або ж під час гоління.

Зараз білосніжна фата є невід’ємним атрибутом образу більшості наречених. І ми сприймаємо цей елемент весільного вбрання як звичний та декоративний. Але у давніші часи його призначення, як і вигляд були дещо іншими...

Дослідники, які вивчають історію моди, вважають, що «винайшли» цей елемент вбрання у Стародавніх Греції та Римі. Щоправда тоді він був швидше покривалом, ніж витонченим елементом образу нареченої. Та ще й приховував її з голови до п’ят.
Цікаво, що римських наречених, як правило, зодягали в фату червоного кольору, а грецьких - у яскраво-жовту. Ці кольори символізували щастя і благополуччя у кожного з названих народів. Основною функцією фати була захисна - приховати наречену від поглядів недоброзичливців, заздрісників, а також від злих духів.

Триває активна підготовка до щорічного конкурсу краси та грації «Міс Здолбунів». Десятеро красунь вчаться рухатися на сцені, красиво розмовляти, надавати першу домедичну допомогу, куховарити. Навчають їх й інших примудростей, про які варто хоча б почути.

 

Минулого тижня учасниці конкурсу завітали в гості до місцевої пожежно-рятувальної частини. Працювали з дівчатами представники Здолбунівського відділення екстреної медичної допомоги та медицини катастроф і Здолбунівських курсів цивільного захисту.
Спершу для красунь провели заняття з надання невідкладної домедичної допомоги. Звісно, що в цьому потрібна насамперед практика. Тож кожна з конкурсанток сама спробувала «врятувати» манекен, зробивши йому штучний масаж серця.

Цієї суботи, 28 липня, в Здолбунові на стадіоні «Локомотив» пройде заключна гра Першої Ліги УЛАФ.

37787973 2107682306149599 808675086943911936 o

Колектив редакції газети «Нове життя».

Шановний читачу, якщо тримаєш в руках газету «Нове життя», то знай: це - її ювілейний, десятитисячний, номер. За цією цифрою сімдесят дев’ять років функціонування видання, яке по праву можна назвати літописом Здолбунівщини. Сімдесят дев’ять років для життя однієї людини багато. Це зростання, навчання, становлення, змужніння, набуття життєвого досвіду й мудрості, досягнення. Це цілий калейдоскоп подій у кінострічці життя. Це успіхи й невдачі, радощі й печалі. Це тисячі облич, зафіксованих на скрижалях пам’яті, й тисячі різних історій та ситуацій, пов’язаних з цими людьми.
Сімдесят дев’ять років для районного видання – це надповажний вік. Змінилося кілька поколінь журналістів, 14 редакторів. Далеко позаду та епоха, в якій газета була заснована. Видання є ровесником Другої світової війни. Газета створена 10 жовтня 1039-го року, під час становлення на західноукраїнських землях нової влади й нового порядку, тож і назва «Нове життя» вочевидь обрана не випадково. Був не надто тривалий період, коли газета виходила як «Шлях Ілліча». Але з початком 1990-х, за рішенням редакційного колективу, газеті повернули її стару назву.


Звісно, за радянської влади кожна газета була рупором ідеології та радянської пропаганди. Інакше й бути не могло. Тоді перші шпальти посвячувались знаменним подіям і першим особам району та області, досягненням п’ятирічки, передовикам виробництва. Але ж у кожному числі знаходилося місце і для дописів про простих людей – доярок, залізничників, учителів, працівників культури, спортсменів. У жанровому сенсі, окрім серйозних передовиць, обтяжених цифрами досягнень п’ятирічок, публікували в газеті й талановиті фейлетони, майстерно виписані життєві історії, листи читачів, заснували й літературно-мистецьку сторінку “Світанок”. Для ущипливої критики знайшлося місце у газетній колючці «Здолбунівський «Реп’ях».
У 1990-х постала українська держава й газета стала змінюватися разом із новою політикою й людьми. Щоправда, не так разюче, як може кому б хотілося, адже старим залишався стиль письма й подачі матеріалів, не так швидко щезали зі шпальт старі усталені канцеляризми, залишилося на перших полосах і славослів’я владі. І все ж поволі газета позбавилась партійних наглядачів, а з ними й старих ідеологічних вивертів, тож за внутрішнім наповненням і змістом матеріалів стала інакшою. Газета «Нове життя» на початку 1990-х інформувала вже про те, що було в радянські часи за сімома замками: про репресії й голодомор, сповіщала про долі репресованих, про УПА, повідомляла про освячення повстанських могил. Писалося чимало про національне виховання й відродження традицій, фольклорні фестивалі, старі промисли і ремесла, створення в школах народознавчих світлиць.

Перед тим, як піти на літні канікули, народні депутати зареєстрували законопроект, в якому пропонують внести окрему статтю до Кодексу про адміністративні правопорушення - про булінг. А булінг - це не що інше, як доволі поширене явище цькування дитини іншими дітьми у навчальних закладах. І тепер за це українські урядовці пропонують штрафувати.
Відтак, за фізичне або моральне насильство, а також агресію в будь-якій формі загрожуватиме штраф - від 40 до 850 грн. Цю суму сплачуватимуть батьки кривдника у разі, якщо він ще не може відповідати перед законом.